• Посилання скопійовано

Підприємство списує безнадійну кредиторку: що з ПДВ та податком на прибуток?

Підприємство придбало товар, але не оплатило його. Вартість товару визначена в гривнях з прив’язкою до курсу євро. Через три роки підприємство хоче списати цю кредиторську заборгованість. Які будуть наслідки з ПДВ та податку на прибуток? Чи потрібно коригувати суму заборгованості?

По-перше, слід розібратися з прив’язкою ціни товару до курсу євро – чи потрібно перераховувати заборгованість?

За загальним правилом у  договорах між резидентами на території України ціну встановлюють у грошовій одиниці України — гривні (ст. 189 ГКУ, ст. 524 ЦКУ). Тобто в національній валюті, яка є на території України єдиним законним засобом платежу (ст. 192 ЦКУ). А ось використовувати на території України іноземну валюту можуть (як виняток) тільки суб’єкти господарювання, що мають право здійснювати «валютні» розрахунки згідно із законодавством (тобто мають на це відповідну ліцензію НБУ, ч. 2 ст. 192 ЦКУ, ч. 3 ст. 533 ЦКУ). Проте, водночас, діючі норми ЦКУ не забороняють у договорі прив’язатися до інвалюти. Тобто разом із сумою в гривнях дозволяють визначити грошовий еквівалент зобов’язання у валюті (ч. 2 ст. 524 ЦКУ).

Але у такому разі  зобов’язання все одно повинне виконуватися в гривнях (ч. 1 ст. 533 ЦКУ). Тому розраховуватися з продавцем (перераховувати оплату) необхідно в гривнях. Для цього суму, що підлягає сплаті в гривнях, визначають шляхом перерахунку валютного еквівалента за офіційним курсом НБУ на день платежу. В даному випадку, якщо платежу не було, сторони мають право  перерахувати заборгованість на будь-яку поточну дату, на яку застосовується валютний курс. Але такий перерахунок має бути оформлений документально, зокрема, шляхом укладання додаткової угоди до договору. Якщо цього не зроблено, то ми вважаємо, що підстав  для перерахування заборгованості немає і потрібно списувати ту суму в гривнях, яка обліковується з дати останнього платежу без перерахунку.

По-друге, списання заборгованості в бухобліку здійснюється за такою схемою:

Операція

Дебет рахунку

Кредит рахунку

Сума

Отримання товару

281

631

83333,33

Податковий кредит з ПДВ

641

631

16666,67

Списання заборгованості за товар

631

717

100000,00

Коригування податкового кредиту на підставі бухдовідки*

949

641

16666,67

*) Докладніше про це читайте тут.

Як видно з таблиці, до фінрезультату  потрапляє сума списаної заборгованості без врахування ПДВ, тобто прибуток збільшується на 83333,33 грн, а не на 100000,00 грн.

Податковий кредит з ПДВ коригується тільки в частині неоплаченого товару, тобто власне на суму боргу. Податковий кредит з оплаченої частини товару визнається в загальному порядку і не коригується.

У разі подальшого погашення списаної заборгованості слід буде просто визнати витрати, адже заборгованості вже немає, вона включена в доходи: Дт 631 Кт 311 (оплата), Дт 949 Кт 631 (визнання витрат). Можна спробувати повернути собі і податковий кредит з ПДВ, оформивши це бухгалтерською довідкою, але податківці, скоріш за все, не визнають цього, адже з моменту отримання товару пройшло три роки і податковий кредит раніше був вже відкоригований. Втім, можна звернутися до них за наданням ІПК відповідно до ст. 52 ПКУ, щоб точно знати їхню думку щодо цієї ситуації.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Заповнення таблиці 2 додатка 4 (Д4) при від’ємному значенні суми пільги з ПДВ
    Як коректно заповнити таблицю 2 додатка 4 (Д4) до декларації з ПДВ, якщо сума податку, не сплаченого до бюджету у зв'язку з отриманням пільги (зокрема, за пп. 197.1.5 ПКУ), має від’ємне значення? Яким чином відображати показники у графі 4 та інших графах таблиці, якщо обсяги придбання товарів і послуг для пільгової діяльності перевищують обсяг звільнених від оподаткування операцій?
    Сьогодні 11:1817
  • Відображення у звітності РК до помилково складеної ПН
    У листопаді 2025 року помилково зареєстровано податкову накладну без факту здійснення господарської операції. У січні 2026 року зареєстровано розрахунок коригування (РК) для скасування зайво нарахованих податкових зобов'язань. У якому звітному документі — уточнюючому розрахунку за листопад 2025 року чи декларації за січень 2026 року — необхідно відобразити цей РК?
    Сьогодні 10:4525
  • Складання ПН та РК при отриманні та поверненні авансу в один день
    Чи зобов'язаний платник ПДВ складати податкову накладну та розрахунок коригування до неї, якщо попередня оплата за товари чи послуги надійшла від клієнта та була повернута йому в повному обсязі в межах одного операційного дня?
    24.02.202676
  • Відповідність найменувань послуг у договорі, акті та ПН
    Договір між постачальником та покупцем називається «Договір про надання клінінгових послуг», в якому розписано, що саме треба прибирати та з якою періодичністю, за якою адресою та інші умови. В акті наданих послуг написано «Прибирання приміщень вологе» та «Прибирання приміщень сухе». А в податковій накладній вказано «Послуги з клінінгу (прибирання приміщень вологе)» та «Послуги з клінінгу (прибирання приміщень сухе)». Чи вважатиметься це помилкою?
    24.02.2026483
  • Консультаційні послуги нерезиденту: ПДВ-наслідки
    ФОП-платник ПДВ, надає консультаційні послуги нерезиденту згідно з укладеним договором. Чи нараховувати ПДВ? Як оформити операцію?
    23.02.202656