Списання безнадійної заборгованості: податковий облік

Запитання: На підприємстві є дебіторська заборгованість, яка виникла в результаті здійснення передоплати контрагенту, який знаходиться в Криму. Подавати позов до суду для стягнення цієї заборгованості немає можливості.

Наприкінці 2015 року ця дебіторська заборгованість була списана в бухобліку раніше настання строку позовної давності (2 роки), і включена в фінансовий результат до оподаткування в декларації з податку на прибуток. Ця операція пройшла щодо податкового компромісу в квітні 2015 року - був сторнований податковий кредит з ПДВ, який був врахований на дату передоплати.

Як бути з фінансовим результатом на підприємстві за 2015 р. - зменшувати на суму списання заборгованості чи ні? Чи маємо ми право списати дебіторську заборгованість, що потрапила в компроміс, раніше настання строку позовної давності?

Відповідь: Нагадаємо, що згідно з п. 1 підрозділу 9-2 розділу XX ПКУ податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або з ПДВ за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст.  102 ПКУ.

Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення  кредиту з ПДВ. Скористатись можливістю податкового компромісу можна було у період з 17.01.2015 р. по 16.04.2015 р. 

В даному випадку податковий компроміс щодо даної дебіторської заборгованості полягав в тому, що підприємство збільшило кредит з ПДВ на суму здійсненої передплати  у податковому періоді до 1 квітня 2014 р., а потім подало уточнюючу декларацію з ПДВ в рамках процедури компромісу, в якій сторнувало цей кредит з ПДВ та сплатило 5% від суми заниження податкового зобов’язання. (п. 2 підрозділу 9-2 розділу ХХ ПКУ).

На суму податку на прибуток процедура податкового компромісу не вплинула, оскільки сума передплати не включалася до складу податкових витрат згідно з правилами оподаткування прибутку, які діяли на дату здійснення передплати.

Отже, обчислення податку на прибуток за операціями з такою заборгованістю будемо вести за загальними правилами. 

Щодо питання, чи можна списати дебіторську заборгованість в бухобліку раніше, ніж настає строк позовної давності. Згідно з п. 5 П(С)БО 10 дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Якщо підприємство дійшло висновку, що дебіторська заборгованість кримського контрагента не буде погашена (зникла ймовірність отримання майбутніх економічних вигод), вона перестає визнаватися активом. Відповідно на дату такого рішення її потрібно було списати і в бухобліку як безнадійну заборгованість.

Але для цілей обчислення різниць з податку на прибуток застосовується інше поняття безнадійної заборгованості – пп. 14.1.11 ПКУ. В цьому випадку до заборгованості кримського контрагента можна застосувати або пп. «а», або пп. «ж» пп. 14.1.11 ПКУ:

• заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
• заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством. 

Але скоріш за все, в даному випадку для цілей оподаткування така заборгованість може бути списана лише після спливу строку позовної давності, тому що доведення обставин непереборної сили вимагає певного часу та зусиль. Обчислення строків позовної давності здійснюється згідно з нормами розділу V ЦКУ. 

Таким чином, при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 р. слід було збільшити об’єкт оподаткування на суму списаної заборгованості в бухобліку згідно з пп. 139.2.1 ПКУ, оскільки така заборгованість не відповідає вимогам пп. 14.1.11 ПКУ – щодо неї ще не минув строк позовної давності. На дату, коли мине строк позовної давності, вона може бути врахована у фінансовому результаті для цілей оподаткування згідно з пп. 139.2.2 ПКУ (на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ).

Висновки:

1. В бухобліку можна списати безнадійну заборгованість до спливу строку позовної давності, якщо підприємство вважає, що така заборгованість не відповідає критеріям визнання активу. Разом з цим, можна також визнати заборгованість безнадійною і після спливу строку позовної давності. Для цілей бухобліку рішення про списання заборгованості приймається підприємством самостійно. Головне – це відповідність заборгованості критеріям визнання її активом.
2. Для цілей оподаткування заборгованість можна «списати» (тобто визначити різниці з податку на прибуток) виключно після настання строку позовної давності. Такі різниці передбачені п. 139.2 ПКУ.
3. Потрібно виправити показники декларації з податку на прибуток за 2015 р. – збільшити фінансовий результат на суму даної дебіторської заборгованості.
4. Виправлення фінзвітності за 2015 р. залежить від рішення підприємства щодо того, в який момент заборгованість визнається такою, що не відповідає критеріям визнання її активом. Якщо цей момент буде залежати від настання строку позовної давності, то заборгованість визнається безнадійною одночасно і в бухобліку, і для цілей оподаткування.