Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Бухоблік
Дебіторська заборгованість, що виникла внаслідок передплати за товари (послуги), не є фінансовим активом, тому що вона не буде погашена грошовими коштами. Згідно з п. 4 П(С)БО 13 фінансовий актив – це, зокрема, контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства. В даному випадку це не так: в погашення такої заборгованості очікується постачання товарів (послуг).
Створення резерву сумнівних боргів для такої заборгованості П(С)БО не передбачено, адже тільки заборгованість, що є фінансовим активом, відображається в балансі за чистою реалізаційною вартістю (п. 7 П(С)БО 10).
Отже, при списанні «товарної» дебіторської заборгованості вона списується з балансу до складу інших операційних витрат (п. 11 П(С)БО 10) проведенням Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» Кт 631 (або 371, якщо облік виданих авансів ведеться на субрахунку 371).
Одночасно з цим суму такої заборгованості потрібно відобразити на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість». На ньому така заборгованість буде обліковуватись протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника, або до її погашення боржником (якщо таке погашення відбудеться до спливу строку позовної давності). В останньому випадку потрібно буде зробити такі проводки: Дт 30 (31) Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів» і Кт 071 (Інструкція №291).
Податок на прибуток
Статею 139 ПКУ передбачені коригування фінансового результату до оподаткування за операціями, пов’язаними зі списанням дебіторської заборгованості. Так, згідно пп. 139.2.1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів. Саме до таких витрат і відноситься списання дебіторської заборгованості, по якій не створюється резерв сумнівних боргів. Після цього можна зменшити фінансовий результат на суму списаної дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ. З усіх ознак, що перелічені у цьому пункті, в даному випадку найімовірніше буде застосовано ознаку, наведену у пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ: «заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності» - пп. 139.2.2 ПКУ. При цьому слід уважно дослідити норми Глави 19 ЦКУ та знайти відповідь на питання, чи минув строк позовної давності за цією заборгованістю, чи ні. Якщо так – можна зменшити фінрезультат на суму списаної заборгованості.
Це були поради для тих, хто коригує фінрезультат та визначає різниці згідно норм ПКУ на загальних підставах.
Підпунктом 134.1.1 ПКУ визначено, що для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень ІІІ розділу ПКУ. Це означає, що списана заборгованість буде врахована у витратах (а відповідно, і у фінрезультаті до оподаткування) без застосування коригувань, передбачених п. 139.2 ПКУ.
Такий платник має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень ІІІ розділу ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з податку на прибуток, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
ПДВ
Оскільки товари (послуги), за які була здійснена передплата, так і не були отримані, їх і неможливо було використати в господарській діяльності підприємства. Тому згідно з пп. «г» п. 198.5 ПКУ слід нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту).
Нарахування податкових зобов’язань «сторнує» суму раніше визнаного податкового кредиту з ПДВ, а реєстрація зведеної податкової накладної в ЄРПН зменшує суму Σнакл на відповідні суми ПДВ, по яких підприємство не має права на податковий кредит.
За такою податковою накладною робиться проведення Дт 6441 Кт 641/ПДВ – списується раніше визнаний податковий кредит за передплатою та нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ.
