Облік членських внесків, сплачених нерезиденту

Починаючи з 01.01.2015 р. об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку, скоригований в більший чи в менший бік (в разі необхідності за пп.134.1.1 ПКУ) на різниці, передбачені розділом ІІІ Кодексу. Наразі ми не будемо розглядати усі такі різниці, а з’ясуємо, як вплине на формування фінрезультату в бухобліку сплата членських внесків, зазначених у запитанні, а також, чи існують податкові різниці, які виникають у зв’язку із такою сплатою.

Якщо членство в діловій раді здійснюється з метою просування торгових і інвестиційних інтересів, налогодження бізнесстосунків тощо, це напряму пов’язано з госпдіяльністю підприємства. Відповідно до цілей такого членства підприємство може віднести сплачені членські внески до адміністративних, збутових або інших операційних витрат (або навіть списати на інші витрати, не пов’язані із операційною діяльністю), якщо підприємство не здійснює ЗЕД та не планує її здійснювати найближчим часом).  

Проте зауважимо, що понесені витрати повинні підтверджуватись документально і лише при такій умові сплачені суми у бухобліку у вигляді витрат можуть зменшити фінрезультат до оподаткування.  Підтвердженням таких витрат є, в першу чергу, платіжне доручення, виписка банку, а також інші документи, які доводять членство в діловій раді, та участь у заходах, які передбачає таке членство. 

А от що стосується питання, чи потрібно утримувати податок з доходів нерезидента за п. 141.4 ПКУ, з цього приводу (щоправда, щодо резидента іншої ніж США країни) існує роз’яснення податківців, наведене в листі ДФСУ від 27.10.2015 Р. №22539/6/99-99-19-02-02-15. 

Податківці зауважують, що оскільки членські внески не виокремлені як окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, то такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України (абзац «й» пп. 141.4.1 ПКУ).

Якщо резидент здійснює будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримується податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 ПКУ, до яких членські внески не належать) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (пп. 141.4.2 ПКУ). 

Так само, як і в ситуації з Чехією, яка розглядається у зазначеному вище листі, між Україною та США укладено міжнародний договір – Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування. Але в цій Конвенції немає окремих норм щодо оподаткування членських внесків. Таким чином, як роз’яснює ДФСУ, у разі виплати членських внесків на користь нерезидента підлягає утриманню податок в розмірі 15% їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків. 

Зверніть увагу: можливо нерезидент бажатиме отримати фіксовану, не зменшену на суму податку, суму членських внесків (або принаймні документ про те, що за нього з цих внесків вами було сплачено податок). Ці питання слід вирішити із нерезидентом на договірних умовах.  

У випадку утримання податку з доходу нерезидента загальна сума утриманого податку відображається в рядках 23-25 декларації з прибутку і розшифровується цей показник у додатку ПН. На кожного нерезидента складається окремий додаток, сплачені членські внески і нарахований за ними податок відображатимуться в рядку 15 «Інші доходи» і, звісно, у загальному підсумку такого додатку.