Податок на прибуток та ПДВ у 2026 році: наслідки отримання поворотної допомоги в інвалюті від нерезидента (аудіоверсія)

Отримання та повернення поворотної фінансової допомоги в іноземній валюті не є об'єктом оподаткування ПДВ. Ця операція також не впливає на податок на прибуток у момент отримання та повернення коштів, проте на об'єкт оподаткування податком на прибуток впливатимуть курсові різниці від переоцінки валютної заборгованості та дисконтування (якщо допомога є довгостроковою).

Податок на додану вартість (ПДВ)

Операції з отримання або повернення грошових коштів у межах договору позики (ПФД) не є об'єктом оподаткування ПДВ, оскільки не підпадають під визначення операцій з постачання товарів або послуг. Отримання грошових коштів від нерезидента як внесення на забезпечення виконання договору, якщо такі кошти підлягають поверненню, також є суто грошовою операцією, яка не передбачає постачання товарів чи послуг. Відповідно, ПДВ при отриманні та майбутньому поверненні такого забезпечення не виникає.

Однак, якщо за умовами договору або додаткової угоди сума такого забезпечення згодом зараховується в рахунок оплати за товари/послуги, вона набуває статусу попередньої оплати. Відповідно, на дату такої зміни можуть виникати податкові зобов'язання у отримувача відповідно до приписів ст. 187 ПКУ, наприклад, для постачання послуг за умови, що місце постачання на митній території України.

Податок на прибуток підприємств

Для платників на загальній системі оподаткування об'єкт оподаткування базується на фінансовому результаті до оподаткування, визначеному у фінансовій звітності згідно з НП(С)БО або МСФЗ. Спеціальних податкових різниць для операцій із поворотною фінансовою допомогою (отримання, повернення, переоцінка валюти) ПКУ не передбачає.

Отримана сума допомоги не визнається доходом, а її повернення не визнається витратами в бухгалтерському обліку, оскільки не відбувається зміни власного капіталу - одночасно з отриманням активів виникає зобов'язання їх повернути.

Але, оскільки ПФД отримана в іноземній валюті, зобов'язання перед нерезидентом є монетарною статтею балансу згідно з НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», відповідно до приписів якого курсові різниці визначаються на дату балансу та на дату здійснення господарської операції. Тобто курсові різниці виникатимуть, зокрема, на дату часткового або повного повернення валюти нерезиденту. Відповідно, якщо курс іноземної валюти до гривні зростає, виникає від'ємна курсова різниця, яка збільшує бухгалтерські витрати і, відповідно, зменшує об'єкт оподаткування податком на прибуток; якщо курс іноземної валюти знижується, виникає позитивна курсова різниця, яка відображається в доходах і збільшує об'єкт оподаткування податком на прибуток.

В залежності від строку договору ПФД вплинути на фінансовий результат може і дисконтування:

• якщо заборгованість короткострокова (до 12 місяців з дати балансу) – вона не дисконтується, а в обліку відображається за номінальною вартістю на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»;
• якщо заборгованість довгострокова (понад 12 місяців), вона підлягає оцінці за теперішньою вартістю відповідно до НП(С)БО 11 «Зобов'язання». Таку заборгованість доцільно обліковувати на рахунку 55 «Інші довгострокові зобов'язання» або на субрахунку 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті». У періоді отримання довгострокової допомоги підприємство визнає ефект від дисконтування, що вплине на бухгалтерський фінансовий результат і, відповідно, на об'єкт оподаткування податком на прибуток. Надалі, протягом строку дії договору, цей дисконт амортизуватиметься через витрати, що також впливатиме на фінансовий результат до моменту повного погашення позики.

Якщо частина довгострокової заборгованості підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, її переводять до складу поточних зобов'язань, зокрема із застосуванням субрахунку 611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті» або 612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті» залежно від прийнятої на підприємстві облікової моделі.

Висновки

• Отримання та повернення поворотної фінансової допомоги в іноземній валюті, а також отримання і повернення забезпечувального платежу, не є об’єктом оподаткування ПДВ та самі по собі не впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток;
• Водночас податкові наслідки можуть виникати через курсові різниці за валютними зобов’язаннями, дисконтування довгострокової заборгованості, а також у разі зміни правової природи забезпечувального платежу (його зарахування в оплату товарів/послуг);
• Для правильного визначення податкових наслідків вирішальне значення мають умови договору, строк заборгованості та подальше використання забезпечувального платежу.