Ставка 10% чи 15% на дивіденди нерезиденту у 2026 році за пп. 103.4 ПКУ при річному збитку (аудіоверсія)

Базові норми ПКУ

Відповідно до пп. 14.1.49 ПКУ, дивіденди — це платіж, який здійснюється юридичною особою на користь власника корпоративних прав у зв’язку з розподілом прибутку.

Відповідно до пп. 141.4.1 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерела їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ. Для цілей вказаної статті, дивіденди, які сплачуються резидентом (пункт «б»), належать до таких доходів.

Згідно з пп. 141.4.2 ПКУ резидент (юридична особа), який здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримує податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1, за ставкою в розмірі 15% їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до пп. 3.2 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов´язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 103 ПКУ визначає порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.

Умови для застосування ставки податку при виплаті дивідендів (базова 15% чи зменшена 10%), згідно з ПКУ

Згідно з п. 103.2 ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Отже, ставку 10% можна застосувати лише за умови, що відповідний міжнародний договір України передбачає таку ставку для дивідендів. Наприклад, Конвенція між Україною та Словацькою Республікою дозволяє оподаткування дивідендів у державі джерела за ставкою не більше 10% їх валової суми, якщо одержувач має фактичне право на дивіденди. 

Документ, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 ПКУ

Виходячи з того, що виплата доходу нерезиденту здійснюється за перший квартал 2026 року, ТОВ в своїх діях керується нормою п. 103.8 ПКУ, де зазначено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом Довідки, може застосовувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році.

Згідно з п. 103.5 ПКУ, довідка вважається дійсною лише за умови її легалізації (консульська легалізація або проставлення штампа Apostille) та наявності нотаріально засвідченого перекладу на українську мову. Без цих реквізитів застосування ставки 10% є неправомірним.

Оподаткування швидких дивідендів за 1 квартал 2026 року за умови отримання збитку в річній звітності

Відповідно до пп. 57.1-1.1 ПКУ встановлено, що, у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів, платник податку на прибуток — емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 ПКУ.

Положеннями пп. 54.1 ПКУ визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов´язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов´язання та/або пені вважається узгодженою.

З метою уникнення ріночитання пунктів ПКУ, Товариство, яке виплачує дивіденди нерезиденту в межах оподатковуваного доходу за період, що є кратним кварталу, до подання річної звітності, звернулося до ДПС із запитом на отримання індивідуальної податкової консультації з наступними питаннями та отримало відповіді на них:

1. Яку ставку податку на доходи нерезидентів (базову 15% чи зменшену 10%) має право застосувати платник податку у випадку виплати дивідендів в сумі отриманого доходу в межах кварталу, якщо за наслідками річної звітності буде отримано збиток, що частково перекриває доходи попередніх кварталів? До якої суми чи її частини має бути застосована та чи інша ставка?
2. Яку ставку податку на доходи нерезидентів (базову 15% чи зменшену 10%) має право застосувати платник податку у випадку виплати дивідендів в сумі отриманого доходу в межах кварталу, якщо за наслідками річної звітності буде отримано збиток, що повністю перекриває доходи попередніх кварталів?
3. Якщо за перший квартал звітного року отримано прибуток, а за другий квартал цього ж звітного року отримано збиток, то чи має право платник податків, в такому випадку, виплатити дивіденди учаснику за перший квартал, в якому був отриманий прибуток, якщо річна звітність платником податку ще не подавалася? Якщо так, то, яка ставка податку на доходи нерезидента має бути застосована (базова 15% чи зменшена 10%)?

Згідно з роз’ясненнями контролюючих органів (зокрема, ІПК ДПС від 06.07.2026 р. №3886/ІПК/99-00-21-02-02-ІПК), застосування зменшеної ставки податку можливе, згідно пунктів ПКУ перерахованих вище та при дотриманні наступних умов:

• нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу;
• нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України про уникнення подвійного оподаткування;
• нерезидент надав документ, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 ПКУ.

Водночас зазначено, що порядок сплати податкового зобов´язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.1-1 ПКУ.

В описаній ситуації слід пам´ятати, що одночасно виникає обов’язок нарахувати та сплатити авансовий внесок з податку на прибуток (пп. 57.1-1.2 ПКУ). Якщо дивіденди виплачуються за неповний рік, об’єкт оподаткування визначається пропорційно. Сплата авансового внеску здійснюється до або одночасно з виплатою дивідендів (пп. 57.1-1.2 ПКУ). 

Авансовий внесок визначається за базовою ставкою податку (ст. 136 ПКУ) і розраховується:

• або з суми перевищення дивідендів над об’єктом оподаткування; 
• або з усієї суми дивідендів — якщо податкове зобов’язання не погашене. 

Відповідно, враховуючи роз´яснення контролюючих органів, стосовно поставлених трьох питань, Товариство під час виплати квартальних дивідендів має право застосувати знижену ставку податку, але під час такої виплати також повинне сплати авансовий внесок з податку на прибуток, який зможе врахувати в зменшення податку на прибуток в наступних періодах, за умови, отримання оподатковуваного доходу.

Висновки

ТОВ під час виплати дивідендів за І квартал 2026 року має право на застосування зниженої ставки податку на доходи нерезидентів на підставі Довідки нерезидента на підставі п. 103.8 ПКУ.

У випадку отримання Товариством збитку за наслідками року, який частково або повністю покриє отриманий квартальний дохід, перекваліфікація виплачених дивідендів в інший дохід, до якого не може бути застосована знижена ставка податку на доходи, отримані нерезидентом із джерела їх походження в Україні, не відбувається.

Під час виплати дивідендів, за проміжні періоди до закінчення року, необхідно сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток (пп. 57.1-1.2 ПКУ).

Якщо за наслідками звітного року, сума виплачених дивідендів перевищить отриманий дохід, таке перевищення має бути оподатковуване податком на прибуток.