Дохід експедитора-нерезидента: що з податками?

Прибуток

У першу чергу розглянемо як оподатковується податком на прибуток саме винагорода експедитора. Відповідно до положень пп. «й» пп. 141.4.1 ПКУ не вважаються доходом, отриманим нерезидентом із джерелом їх походження з України доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Отже, плата нерезиденту за надані резиденту транспортно-експедиційні послуги відповідно до договору транспортного експедирування не є об’єктом оподаткування податком на прибуток згідно із пп. «й» пп. 141.4.1 ПКУ.

А ось щодо вартості безпосередньо послуг з перевезення, то ситуація не зовсім однозначна. Податківці у «ЗІР» (підкатегорія 102.16) зазначають, що послуги з перевезення розглядаються як фрахт лише, якщо експедитор здійснює перевезення вантажу із використанням власного транспортного засобу. І у разі здійснення виплати винагороди за фрахтування експедитору-нерезиденту застосовуються положення міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток.

Однак, у разі залучення нерезидентом з метою виконання договору транспортного експедирування третіх осіб, у тому числі нерезидентів, що надають послуги з фрахту, то компенсація таких виплат резидентом нерезиденту - експедитору не вважаються сумою фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахтування.

Та більше податківці наполягають, що компенсація таких виплат відповідно до пп. «й» пп. 141.4.1 ПКУ є іншими доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними пп. 141.4.2 ПКУ (тобто за ставкою 15%!).

Крім того, зазначається, що якщо відшкодування витрат на фрахтування транспортного засобу здійснюється не безпосередньо фрахтувальнику-нерезиденту, а експедитору, то така виплата не підпадає під дію положень міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток.

Також таку позицію наводили податківці тут.

Своєю чергою, маємо й протилежні до позиції податківців судові рішення, зокрема, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 р. у справі № 804/11304/13-а, в якій зазначається, що ПКУ не містить окремих правил для оподаткування послуг з транспортного-експедирування, а отже, перевиставлені послуги за перевезення підлягають оподаткуванню на загальних підставах як винагорода за надані послуги (тобто звільняються від оподаткування).

ПДВ

Відповідно до ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, постачання товарів та послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України та визначається відповідно до ст. 186 ПКУ.

Місцем постачання транспортно-експедиторських послуг згідно з пп. «ж» пп.186.3 ПКУ вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Згідно із Законом №1955-IV, платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. До плати експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Отже, надання нерезидентом транспортно-експедиторських послуг замовнику - резиденту є об’єктом оподаткування, незалежно від того резидентом, чи виступає нерезидентом перевізник.

Статтею 208 ПКУ визначено, що при отриманні послуг на митній території України від нерезидента, їх отримувач повинен нарахувати ПДВ за основною ставкою на базу оподаткування, визначену згідно з пп.190.2 ПКУ.

Сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період. При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст.201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в встановленому порядку.

Тепер розглянемо другу частину сплачених коштів – компенсація експедитору за перевезення. Пунктом 186.4 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг (у тому числі і послуг з перевезення вантажів) є місце реєстрації постачальника.

Водночас, пп. «а» пп. 195.1.3 ПКУ встановлено нульову ставку для постачання послуг з міжнародного перевезення (що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом) пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Своєю чергою, як роз’яснюють податківці, нульова ставка податку, яка застосована перевізником до послуг з міжнародних перевезень, повинна бути пред’явлена замовнику через експедитора транзитом.

З цього можна зробити, висновок, що у разі, якщо експедитор залучає перевізника - неплатника ПДВ (зокрема, нерезидента або резидента - неплатника ПДВ), то у замовника ПЗ і обов’язку складати ПН на суму вартості безпосередньо послуг з перевезення не виникає.

Проте, якщо перевізником є платник ПДВ (резидент - платник ПДВ), то вважаємо, що замовник при перевиставленні експедитором нерезидентом таких послуг має скласти ПН на вартість такого перевезення за нульовою ставкою (ПЗ також не виникне).