• Посилання скопійовано

Благодійна допомога спортивній громадській організації: податкові наслідки

Підприємство (платник податку на прибуток, платник ПДВ) надає у 2018 р. благодійну допомогу у розмірі 24 тис. грн громадській спортивній організації. Які податкові наслідки такої допомоги, якщо об’єкт оподаткування за 2017 р. з податку на прибуток був від’ємним?

ПДВ

Згідно з п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

  • постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України;
  • постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України;
  •  ввезення товарів на митну територію України;
  • постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно, якщо благодійна допомога надається у грошовій формі – така допомога не є об’єктом оподаткування ПДВ і, відповідно, ані податкові зобов’язання, ані податковий кредит з ПДВ не виникає.

Однак, якщо благодійна допомога надається у вигляді безоплатної передачі майна або безоплатного надання послуг, то тут вже у надавача такої благодійної допомоги виникає об’єкт оподаткування ПДВ і ПЗ. При цьому, звільнення від оподаткування надається лише на операції з безоплатного постачання товарів/послуг благодійним організаціям (п. 197.1.15 ПКУ).

Визначення благодійної організації міститься у ст. 1 Закону №5073 - це юрособа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.

Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Підпунктом 140.5.14 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту інвалідів, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.  Тобто для виконання цієї умови громадська спортивна організація має бути неприбутковою організацією, внесеною до вищевказаного Реєстру – адже тоді можна буде «зекономити» 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Оскільки це коригування міститься саме у ІІІ розділі ПКУ, то якщо дохід платника податку на прибуток не перевищує 20 млн грн і ним прийнято рішення про незастосування податкових різниць, фінансовий результат до оподаткування за п. 140.5.14 ПКУ збільшувати не потрібно.

А от якщо дохід платника податку на прибуток перевищує 20 млн грн чи він застосовує податкові різниці за власним бажанням, враховуючи те, що об’єкт оподаткування попереднього періоду мав від’ємне значення, вся сума благодійної допомоги буде збільшувати  фінрезультат до оподаткування. З огляду на те, що об’єкт оподаткування попереднього періоду - від’ємний,  «неприбутковий» статус спортивної громадської організації втрачає значення, адже вся сума наданої їй допомоги – 24 тис. грн – збільшує фінрезультат до оподаткування.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20248
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024492
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252