• Посилання скопійовано

Благодійна допомога спортивній громадській організації: податкові наслідки

Підприємство (платник податку на прибуток, платник ПДВ) надає у 2018 р. благодійну допомогу у розмірі 24 тис. грн громадській спортивній організації. Які податкові наслідки такої допомоги, якщо об’єкт оподаткування за 2017 р. з податку на прибуток був від’ємним?

ПДВ

Згідно з п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

  • постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України;
  • постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України;
  •  ввезення товарів на митну територію України;
  • постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно, якщо благодійна допомога надається у грошовій формі – така допомога не є об’єктом оподаткування ПДВ і, відповідно, ані податкові зобов’язання, ані податковий кредит з ПДВ не виникає.

Однак, якщо благодійна допомога надається у вигляді безоплатної передачі майна або безоплатного надання послуг, то тут вже у надавача такої благодійної допомоги виникає об’єкт оподаткування ПДВ і ПЗ. При цьому, звільнення від оподаткування надається лише на операції з безоплатного постачання товарів/послуг благодійним організаціям (п. 197.1.15 ПКУ).

Визначення благодійної організації міститься у ст. 1 Закону №5073 - це юрособа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.

Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Підпунктом 140.5.14 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту інвалідів, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.  Тобто для виконання цієї умови громадська спортивна організація має бути неприбутковою організацією, внесеною до вищевказаного Реєстру – адже тоді можна буде «зекономити» 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Оскільки це коригування міститься саме у ІІІ розділі ПКУ, то якщо дохід платника податку на прибуток не перевищує 20 млн грн і ним прийнято рішення про незастосування податкових різниць, фінансовий результат до оподаткування за п. 140.5.14 ПКУ збільшувати не потрібно.

А от якщо дохід платника податку на прибуток перевищує 20 млн грн чи він застосовує податкові різниці за власним бажанням, враховуючи те, що об’єкт оподаткування попереднього періоду мав від’ємне значення, вся сума благодійної допомоги буде збільшувати  фінрезультат до оподаткування. З огляду на те, що об’єкт оподаткування попереднього періоду - від’ємний,  «неприбутковий» статус спортивної громадської організації втрачає значення, адже вся сума наданої їй допомоги – 24 тис. грн – збільшує фінрезультат до оподаткування.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Горбовцов Станіслав

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Оплата від покупця зарахована наступного дня: яка дата ПН?
    Виникло питання щодо дати виписки ПН: перша подія - покупець сплатив за товар 19 вересня, підтверджується платіжним дорученням та банківською випискою. Банк зарахував кошти на рахунок продавця 22 вересня, що підтверджується банківською випискою. Якою датою продавець має виписати ПН? Які документи потрібні для покупця і продавця, щоб не було заперечень у ДПС?
    30.09.2025105
  • Як відобразити доплачене мито та ПДВ за МД 2023 року?
    В грудні 2023 року було коригування митної вартості імпортованого товару згідно зі ст. 55 МКУ. Внаслідок коригування було збільшено суму ввізного мита та ПДВ. Оскільки підприємство планувало відразу подавати до суду, собівартість товару не була збільшена на суму доплаченого мита, а сума доплаченого ПДВ не була включена до податкового кредиту. У вересні 2025 року отримано рішення суду не на користь підприємства. Як тепер відкоригувати податковий кредит та собівартість товару?
    30.09.202528
  • Чи є ПДВ при списанні, заліку чи переведення боргу за роялті?
    Чи виникає об’єкт оподаткування ПДВ за ліцензійним договором щодо виплати роялті у разі припинення зобов’язань шляхом спливу строку позовної давності, прощення боргу, переведення боргу, взаємозаліку чи відступлення права грошової вимоги, з урахуванням таких варіантів: обидві сторони – резиденти; ліцензіат – нерезидент, ліцензіар – резидент; ліцензіат – резидент, ліцензіар – нерезидент?
    30.09.202524
  • Податкові зобов'язання з ПДВ при продажу неплатником ПДВ на суму більшу ніж 1 млн грн
    ТОВ, що не є платником ПДВ, планує продаж товару у жовтні на суму більшу ніж 1 млн грн. Чи виникають у нього податкові зобов'язання з ПДВ за цією операцією, враховуючи, що сума перевищує поріг обов'язкової реєстрації у 1 млн грн?
    29.09.20251 0572
  • Реєстрація благодійної організації платником ПДВ при безоплатній передачі авто вартість більше 1 млн грн
    Чи повинна благодійна організація, яка має статус неприбутковості та не є платником ПДВ, реєструватися платником ПДВ при безоплатній передачі легкового автомобіля, вартість якого перевищує 1 млн грн, якщо цей автомобіль був отриманий як благодійна пожертва?
    29.09.202532