Чи можливо подати уточнюючий розрахунок до помилково поданої пустої декларації з ПДВ?

Відповідно до п. 50.1 ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

При цьому строки, протягом яких можна подати уточнюючий розрахунок встановлено п. 102.1 ПКУ і становлять 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання такої декларації.

У графі 4 табличної частини уточнюючого розрахунку відображаються показники декларації звітного періоду, який виправляється (п. 2 розд. VІ Порядку № 21). 

У графі 5 табличної частини уточнюючого розрахунку відображаються показники з урахуванням виправлення (п. 3 розд. VІ Порядку № 21). Тобто, саме в цій графі треба показати останню версію того, як декларація з ПДВ мала виглядати насправді, із урахуванням усіх показників, як тих, до яких вносяться зміни, так і тих, які залишаються без змін. 

Внаслідок цього, у графі 6 уточнюючого розрахунку відображається сума помилки з відповідним знаком (+/-) (п. 4 розд. VІ Порядку №21).  Сума помилки розраховується як різниця між значеннями кожного рядка граф 4 та 5. У разі, якщо значення дорівнює нулю, то відповідний рядок не заповнюється.

Окрім цього, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування (198.6 ПКУ). Такий податковий кредит може бути відображений або шляхом подання уточнюючої декларації з ПДВ за період виникнення такого ПК або шляхом відображення такого ПК в поточній декларації з ПДВ.

Окрім цього обмеження ще встановлені п. 50.2 ПКУ, згідно з яким, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, як бачимо обмежень щодо подання уточнюючого розрахунку не так багато (а саме два: це строки давності та час проведення перевірки),  отже, платник податків цілком може подати уточнюючий розрахунок коригування до раніше поданої помилкової декларації, навіть якщо така декларація була подана взагалі без показників. При цьому такий платник має право на уточнення показників як податкових зобов’язань, так і податкового кредиту.

Штрафи

Пунктом 50.1 ПКУ та п. 7 розд. VІ Порядку № 21 передбачено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний сплатити штраф – наразі він становить 3% від суми такого заниження. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1 уточнюючого розрахунку.