• Посилання скопійовано

Відображення програмного забезпечення для нерезидента у декларації з ПДВ

Платник ПДВ розробляє програмне забезпечення для нерезидента (місце реєстрації – Гонконг). Чи є ця операція об’єктом оподаткування ПДВ? Чи потрібно складати податкову накладну? Як цю операцію відобразити у декларації з ПДВ?

Відповідно до пп. "а" п. 186.3 ПКУ місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, у якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання. До таких послуг належать, зокрема, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами.

Усі останні зміни з ПДВ
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

Оскільки за умовами запитання отримувач послуг зареєстрований за межами митної території України, то ця операція не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки не підпадає під дію пп. 185.1 ПКУ, зокрема, пп. "б" п. 185.1 ПКУ.

Податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією не визначаються та, відповідно, податкова накладна не складається. Про це зазначають податківці у листі від 03.03.2017 р. №4484/6/99-99-15-03-02-15 на прикладі операцій з постачання інженерних послуг за межами митної території України, які не є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

Відображення  "необ’єктних" операцій у декларації з ПДВ

Незважаючи на те, що податкові зобов’язання з ПДВ за "необ'єктними"  операціями не нараховуються, вони все одно відображаються у декларації з ПДВ – у рядку 5 декларації з розшифруванням значення цього рядка в Таблиці 1 додатка Д6 до декларації. Оскільки ПДВ не нараховується, то і у декларації відображається лише сума операції – у колонці А рядка 5 декларації та у графі 4 Таблиці 1 додатка Д6.  У графі 2 Таблиці 1 додатка Д6 слід навести назву операції, у графі 3 – посилання на  пункт ПКУ, згідно з яким операція не є об’єктом оподаткування ПДВ. У даному випадку - це буде пп. "а" п. 186.3 ПКУ.

З тексту наказу Мінфіну від 28.01.2016 р.  №21, яким затверджено порядок заповнення декларації з ПДВ, а також форми декларації, не можна зробити однозначний висновок про те, у якому розрізі деталізувати окремі операції в Таблиці 1 додатка Д6: чи згортати всі операції з однією назвою та відображати їх у одному рядку, чи деталізувати кожну операцію в окремому рядку? Податківці відповіли на це питання у вже згадуваному листі ДФС від 03.03.2017 р. №4484/6/99-99-15-03-02-15 - у розрізі операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, звільнених від оподаткування ПДВ, операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пп. 186.2, 186.3 ПКУ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Покупець виявився платником ПДВ: алгоритм виправлення та штрафні ризики
    Наша компанія здійснила продаж товару контрагенту, вважаючи його неплатником ПДВ (у договорі цей статус не був чітко прописаний, а про зміни нас не повідомили). Ми зареєстрували податкову накладну (ПН) на неплатника з умовним ІПН «100000000000». Через місяць покупець звернувся з вимогою надати йому коректну ПН, оскільки, як з’ясувалося, він є діючим платником ПДВ. Чи зобов'язані ми виправляти помилку, якщо на момент продажу ми не мали цієї інформації? Чи загрожують нам штрафи за несвоєчасну реєстрацію нової ПН, адже граничні строки вже минули?
    13.02.202643
  • Відступлення грошової вимоги за договором факторингу та ПДВ
    Підприємство (Замовник) уклало договір на закупівлю електроенергії у постачальника з умовою оплати за рахунок бюджетних коштів. Постачальник здійснював постачання електроенергії у січні. У лютому постачальник повідомив, що 20 січня укладено договір факторингу, за яким право грошової вимоги за цим договором було відступлено Фактору. При цьому Фактор, за даними реєстру ПДВ, не є платником податку. Які особливості ПДВ для сторін?
    12.02.202625
  • Чи нараховуються ПЗ покупцем, якщо згідно умов договору оплата постачальнику здійснюється третьою особою?
    Одночасно з формуванням ПК покупець нараховує ПЗ з ПДВ на суму, що була включена до ПК на підставі ПН постачальника за операцією з постачання, з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну зведену ПН
    12.02.202625
  • Дата складання РК при зміні номенклатури
    На яку дату слід складати розрахунок коригування до податкової накладної, сформованої за попередньою оплатою, у разі подальшої зміни номенклатури товарів або послуг?
    12.02.202643
  • Повернення авансу після перереєстрації платником ПДВ: як списати сальдо за субрахунком 643?
    Підприємство отримало аванс у січні 2022 року, перебуваючи на окупованій території, і зареєструвало податкову накладну (ПН). У липні 2023 року реєстрацію платника ПДВ було анульовано. З 01.08.2023 підприємство повторно зареєструвалося платником ПДВ (отримало новий ІПН). У серпні 2024 року аванс повернуто покупцеві. Сформований РК не може бути зареєстрований. Як в обліку списати сальдо за рахунком 643/2 станом на 31.12.2025?
    12.02.202629