• Посилання скопійовано

Документи для підтвердження статусу інваліда, щоб підприємство мало пільгу з ПДВ

Підприємство займається наданням санаторно-курортних послуг. Відповідно до пп. 197.1.6 ПКУ у підприємства є пільга з ПДВ. Який документ повинна надати особа (відпочивальник), щоб підприємство мало право на пільгу з ПДВ: посвідчення інваліда чи довідку МСЕК?

Відповідно до ст. 3 Закону України від 21.03.1991 р. №875-XII  “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. 

Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій інвалідів.

Але відповідно до п. 11 Положення про медико-соціальну експертизу, затв. постановою КМУ від 03.12.2009 р. №1317 міські, міжрайонні, районні комісії визначають фактично  лише стан здоров’я фізособи, що підтверджується довідкою МСЕК, яка, своєю чергою, вже дає право на застосування відповідної групи інвалідності та видачі посвідчення. 

Тому, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №875 пільги інвалідам надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам", в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію "дитина-інвалід" (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату). 

Таким чином, особа (відпочивальник), щоби підприємство мало право на пільгу з ПДВ, має надати саме посвідчення інваліда, а не довідку МСЕК.

Окрім зазначеного, слід враховувати, що рішення про видачу путівок до санаторно-курортного закладу приймається ФСС з ТВП.

Так, відповідно до п. 4.16. Порядку №12 путівка видається застрахованій особі або члену її сім'ї заповненою, із зазначенням прізвища, імені та по батькові застрахованої особи або члена її сім'ї, місця роботи, підприємства, що видало путівку, а також підписаною відповідальною особою, яка призначається наказом керівника підприємства, та скріпленою печаткою цього 

Добровільно застрахованій особі путівка заповнюється відповідальним працівником робочого органу Фонду, підписується директором та скріплюється печаткою районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду за місцем обліку фізичної особи (п. 4.17 Порядку №12).

Інших обов'язкових документів, які мають бути надані інвалідами, іншими особами, переліченими у пп. 197.1.6 ПКУ, санаторно-курортним закладам, чинним законодавством не передбачено.

Тому при перевірці мають надаватись путівка, копія посвідчення інваліда, інші документи, які свідчать про господарську діяльність санаторно-курортного закладу з надання послуг особам, наведеним у пп. 197.1.6 ПКУ, інші документи, які є підставою для ведення податкового та бухобліку, оформлені у відповідності до вимог ПКУ та Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.20246253
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202426
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024255