• Посилання скопійовано

Постачальник склав накладну з неправильною сумою: нюанси оформлення розрахунку коригування

Постачальник склав і зареєстрував (04.03.2016 р.) накладну з неправильною сумою. А вже 14.03.2016 р. склав до неї розрахунок коригування (з “–“ вказав суму, що нарахована у некоректно сформованій накладній, а з “+“ правильну суму). Чи є правильним розрахунок коригування? Як бути з податковим кредитом?

Запитання29 січня постачальник склав податкову накладну з неправильною сумою. 4 березня цю накладну зареєстровано в ЄРПН. А вже 14 березня постачальник складає до неї розрахунок коригування, де зі знаком “–“ вказує суму, що була попередньо нарахована у некоректно сформованій накладній, а із  “+“ правильна сума поставки послуги. Чи є правильним такий розрахунок коригування? Як у такому разі бути покупцю з податковим кредитом?

Відповідь: Згідно з п. 198.6 ПКУ та п. 7 Порядку №957*, податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів (послуг) підставою для віднесення ПДВ до податкового кредиту. Не дає права отримувачу (покупцю) на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, зокрема, порушення порядку заповнення податкової накладної.

За нормою п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості (на нашу думку, невірна сума в ПН може бути прирівняна до операції зміни компенсації їх вартості), включаючи наступний за постачанням перегляд цін, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника й отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної. Ми не погоджуємось. Тут відбулася не зміна суми компенсації, а помилка при складанні ПН.

Відповідно до п. 27 Порядку №957 у графі 7 вказується фактична ціна без врахування податку на додану вартість, за якою раніше було здійснено постачання, а п. 28 цього документа регламентує у графі 8 вказувати суму різниці між ціною домовленості без податку на додану вартість та фактичною ціною без податку на додану вартість, за якою здійснено постачання. Тобто суть коригування зводиться до того, щоб, відштовхуючись від даних ПН, або збільшити, або зменшити цю суму, щоб у підсумку до складу ПЗ з ПДВ була включена фактична сума поставки послуги.

Аналогічні рекомендації щодо заповнення РК в такому випадку надають і податківці. Так, у «ЗІР», у відповіді на питання «Як виправити помилку у податковій накладній у разі неправильного заповнення кількісного та/або вартісного показника?», фахівці ДФС говорять наступне. 

«Відповідно до встановленої форми розрахунку коригування продавець - платник ПДВ при його заповненні зазначає:

  • в графі 1 – дату коригування;
  • в графі 2 – причину коригування;
  • в графі 3 – номенклатуру товару/послуги, кількість та вартість якого/якої коригується;
  • в графі 4 – код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);
  • в графах 5.1, 5.2 - одиницю виміру товарів/послуг відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку;

у випадку коригування кількості товарів/послуг заповнює графи 6 та 7, де вказує:

  • у графі 6 - кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, щодо яких проводиться зміна поставки (зі знаком «-» при зменшенні кількості, зі знаком «+» при збільшенні),
  • у графі 7 - фактичну ціну без врахування ПДВ, за якою раніше було здійснено постачання;

у випадку коригування вартості товарів/послуг заповнює графи 8 та 9, де вказує:

  • у графі 8 - суму різниці між ціною домовленості без ПДВ та фактичною ціною без ПДВ, за якою здійснено постачання;
  • у графі 9 - фактичну кількість постачання товарів/послуг;

у разі одночасної зміни кількості товару/послуги та його/її вартості зазначає:

  • в графі 6 – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, яка вказана у графі 6 податкової накладної, до якої виписується цей розрахунок коригування;
  • у графі 7 – ціну товару/послуги, вказану у графі 7 такої податкової накладної;
  • у графі 8 – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується ціна товару/послуги, яка вказана у графі 7 такої податкової накладної;
  • у графі 9 – кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, вказану у рядку 6 такої податкової накладної зменшену/збільшену на значення графи 6 цього розрахунку коригування.

Залежно від того, як оподатковувалась ПДВ така операція (за основною ставкою, ставками 7%, 0%, чи звільнялася від оподаткування ПДВ), продавцем заповнюється одна відповідна графа розрахунку коригування – 10, 11, 12 або 13, а інші три графи залишаються незаповненими.

При заповненні графи 10 або 11 цього розрахунку коригування в останньому його рядку вказується сума ПДВ зі знаком «-»/«+», на яку коригуються податкові зобов’язання та податковий кредит».

Тому, виходячи із цього, на нашу думку, РК, де спочатку віднімається невірна сума поставки і одночасно з “+“ вірна сума, оформлено некоректно.

А оскільки цей РК підтверджує право на збільшення ПК (див. запитання), податківці при перевірці можуть не визнати право на ПК. 

__________________________

* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. №957.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Кловская Юлия

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Спілка споживчих товариств отримує від них грошові кошти: чи повинна вона реєструватись платником ПДВ?
    Спілка, яка є добровільним об'єднанням споживчих товариств, відповідно до свого статуту отримує від споживчих товариств внутрішньогосподарські відрахування. Чи є вони об'єктом оподаткування ПДВ? Чи повинна спілка реєструватися платником ПДВ при досягненні суми таких відрахувань в 1 млн грн?
    29.04.20241
  • Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення Google (наприклад, річний програмний пакет Google Cloud G Suite Business for Work). Програмне забезпечення купується виключно у нерезидента та використовується для продажу українським покупцям та іноземним покупцям. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ дана операція?
    29.04.202420
  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.20241 601
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202429
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202431