• Посилання скопійовано

Постачальник склав накладну з неправильною сумою: нюанси оформлення розрахунку коригування

Постачальник склав і зареєстрував (04.03.2016 р.) накладну з неправильною сумою. А вже 14.03.2016 р. склав до неї розрахунок коригування (з “–“ вказав суму, що нарахована у некоректно сформованій накладній, а з “+“ правильну суму). Чи є правильним розрахунок коригування? Як бути з податковим кредитом?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Запитання29 січня постачальник склав податкову накладну з неправильною сумою. 4 березня цю накладну зареєстровано в ЄРПН. А вже 14 березня постачальник складає до неї розрахунок коригування, де зі знаком “–“ вказує суму, що була попередньо нарахована у некоректно сформованій накладній, а із  “+“ правильна сума поставки послуги. Чи є правильним такий розрахунок коригування? Як у такому разі бути покупцю з податковим кредитом?

Відповідь: Згідно з п. 198.6 ПКУ та п. 7 Порядку №957*, податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів (послуг) підставою для віднесення ПДВ до податкового кредиту. Не дає права отримувачу (покупцю) на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, зокрема, порушення порядку заповнення податкової накладної.

За нормою п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості (на нашу думку, невірна сума в ПН може бути прирівняна до операції зміни компенсації їх вартості), включаючи наступний за постачанням перегляд цін, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника й отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної. Ми не погоджуємось. Тут відбулася не зміна суми компенсації, а помилка при складанні ПН.

Відповідно до п. 27 Порядку №957 у графі 7 вказується фактична ціна без врахування податку на додану вартість, за якою раніше було здійснено постачання, а п. 28 цього документа регламентує у графі 8 вказувати суму різниці між ціною домовленості без податку на додану вартість та фактичною ціною без податку на додану вартість, за якою здійснено постачання. Тобто суть коригування зводиться до того, щоб, відштовхуючись від даних ПН, або збільшити, або зменшити цю суму, щоб у підсумку до складу ПЗ з ПДВ була включена фактична сума поставки послуги.

Аналогічні рекомендації щодо заповнення РК в такому випадку надають і податківці. Так, у «ЗІР», у відповіді на питання «Як виправити помилку у податковій накладній у разі неправильного заповнення кількісного та/або вартісного показника?», фахівці ДФС говорять наступне. 

«Відповідно до встановленої форми розрахунку коригування продавець - платник ПДВ при його заповненні зазначає:

  • в графі 1 – дату коригування;
  • в графі 2 – причину коригування;
  • в графі 3 – номенклатуру товару/послуги, кількість та вартість якого/якої коригується;
  • в графі 4 – код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);
  • в графах 5.1, 5.2 - одиницю виміру товарів/послуг відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку;

у випадку коригування кількості товарів/послуг заповнює графи 6 та 7, де вказує:

  • у графі 6 - кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, щодо яких проводиться зміна поставки (зі знаком «-» при зменшенні кількості, зі знаком «+» при збільшенні),
  • у графі 7 - фактичну ціну без врахування ПДВ, за якою раніше було здійснено постачання;

у випадку коригування вартості товарів/послуг заповнює графи 8 та 9, де вказує:

  • у графі 8 - суму різниці між ціною домовленості без ПДВ та фактичною ціною без ПДВ, за якою здійснено постачання;
  • у графі 9 - фактичну кількість постачання товарів/послуг;

у разі одночасної зміни кількості товару/послуги та його/її вартості зазначає:

  • в графі 6 – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, яка вказана у графі 6 податкової накладної, до якої виписується цей розрахунок коригування;
  • у графі 7 – ціну товару/послуги, вказану у графі 7 такої податкової накладної;
  • у графі 8 – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується ціна товару/послуги, яка вказана у графі 7 такої податкової накладної;
  • у графі 9 – кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, вказану у рядку 6 такої податкової накладної зменшену/збільшену на значення графи 6 цього розрахунку коригування.

Залежно від того, як оподатковувалась ПДВ така операція (за основною ставкою, ставками 7%, 0%, чи звільнялася від оподаткування ПДВ), продавцем заповнюється одна відповідна графа розрахунку коригування – 10, 11, 12 або 13, а інші три графи залишаються незаповненими.

При заповненні графи 10 або 11 цього розрахунку коригування в останньому його рядку вказується сума ПДВ зі знаком «-»/«+», на яку коригуються податкові зобов’язання та податковий кредит».

Тому, виходячи із цього, на нашу думку, РК, де спочатку віднімається невірна сума поставки і одночасно з “+“ вірна сума, оформлено некоректно.

А оскільки цей РК підтверджує право на збільшення ПК (див. запитання), податківці при перевірці можуть не визнати право на ПК. 

__________________________

* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. №957.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Тристоронній договір з нерезидентом: як скласти податкову накладну на аванс? (аудіоверсія)
    Підприємство отримало від нерезидента передоплату за обладнання в сумі 100 000 дол. США. Обладнання буде передано отримувачу, який знаходиться в Україні. Як правильно скласти податкову накладну на суму авансу, отриманого в іноземній валюті?
    17.06.202616
  • Дата виникнення ПДВ-зобов’язань при передоплаті у 2026 році: правило першої події (аудіоверсія)
    Підприємство перерахувало постачальнику передоплату за товари 27.12.2026, а кошти були зараховані на рахунок постачальника 28.12.2026. Необхідно визначити, на яку саме дату, з урахуванням правила першої події та норм п. 187.1 ПКУ, у постачальника виникають податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією.
    17.06.202642
  • Помилкова податкова накладна з РК до нуля у 2026 році: відображення в декларації з ПДВ (аудіоверсія)
    У травні 2026 року підприємство помилково склало та зареєструвало в ЄРПН податкову накладну без фактичного постачання. У тому ж місяці до неї зареєстровано розрахунок коригування зі зменшенням показників до нуля. Чи виникають у такому разі податкові зобов’язання з ПДВ, чи потрібно відображати ці документи в декларації з ПДВ та чи впливає їх невідображення на правильність визначення податкових зобов’язань?
    17.06.2026156
  • ПДВ при продажу зерна з елеватора у 2026 році: дата ПЗ і ПН за EXW (аудіоверсія)
    Підприємство - платник ПДВ реалізує зерно, що зберігається на елеваторі, на умовах EXW. За договором поставки право власності переходить покупцю на дату підписання видаткової накладної, але тристоронній акт, розрахунки за зберігання та переоформлення складських документів оформлюються пізніше. На яку дату виникають податкові зобов’язання з ПДВ і обов’язок скласти податкову накладну, якщо оплата на цю дату ще не надійшла?
    15.06.202638
  • Списання озимої пшениці у 2026 році: ПДВ-наслідки та критерії форс-мажору (аудіоверсія)
    Сільськогосподарське підприємство восени 2025 року засіяло озиму пшеницю. У лютому 2026 року посіви були життєздатними, але в період з кінця лютого до кінця квітня їх повністю знищено під час будівництва фортифікаційних споруд. Комісія підтвердила безповоротне пошкодження та списання. Чи вважається така втрата наслідком форс-мажору або заходів оборони, і чи потрібно нараховувати ПДВ за пп. 198.5 ПКУ?
    15.06.202625