ДПС у підкатегорії 101.27 ЗІР нагадує, що відповідно до пп. 198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пп. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пп. 201.10 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/ послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Відповідно до пп. 54.3.2 ПКУ у разі, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать, зокрема, про заниження його податкових зобов’язань, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань.
Пунктом 58.1 ПКУ передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 ПКУ (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
- невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розд. V ПКУ;
- заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;
- завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розд. IV ПКУ;
- наявності помилок при визначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених ПКУ.
Згідно з пп. 123.1 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання на підставах, визначених, зокрема, пп. 54.3.1 ПКУ тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання.
Діяння, передбачені пп. 123.1 ПКУ (крім діянь, передбачених пп. 123.2-1) ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання (пп. 123.2 ПКУ).
Діяння, передбачені пп. 123.2, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання (пп. 123.3 ПКУ).
Висновок
Покупець не має права на включення сум ПДВ до податкового кредиту за відсутності факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН незалежно від факту включення продавцем суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань.
Водночас, відсутність факту відображення продавцем суми ПДВ, вказаної в зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній, у складі податкових зобов’язань, не є підставою для вилучення контролюючим органом такої суми зі складу податкового кредиту покупця.
При цьому, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
