Порядок оподаткування податком на додану вартість операцій з поліпшення орендованого майна безпосередньо залежить від подальшої долі таких покращень у момент повернення об'єкта власнику.
На етапі здійснення ремонтних робіт або створення поліпшень підприємство-орендар має законне право на формування податкового кредиту в повному обсязі. Головною умовою для цього є наявність належним чином оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкової накладної від постачальника товарів, робіт чи послуг (відповідно до пп. 198.3 ПКУ). Оскільки орендоване приміщення використовується в межах господарської діяльності підприємства, обов'язок щодо нарахування компенсуючих податкових зобов'язань згідно з пп. 198.5 ПКУ не виникає. Винятком є лише ті специфічні ситуації, коли поліпшення мають виражений невиробничий характер — у такому разі податкові зобов'язання доведеться визнати, виходячи з вартості придбаних із ПДВ матеріалів та послуг.
Однак ключові податкові наслідки та ризики виникають саме в момент припинення дії договору оренди, якщо орендодавець не компенсує орендарю вартість проведених поліпшень. Згідно з актуальною позицією Державної податкової служби (ДПС) (див.: «ПДВ при поверненні поліпшеного об’єкта оренди: коли нараховувати?»), безоплатна передача невід'ємних поліпшень при поверненні об'єкта оренди прирівнюється до операції з постачання. Відповідно, така транзакція стає повноцінним об'єктом оподаткування ПДВ.
У цій ситуації орендар змушений нарахувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Базою оподаткування, за фіскальним підходом контролюючих органів, виступає ціна придбання товарів та послуг, які були фактично використані для створення такого поліпшення.
Алгоритм документального оформлення вимагає від орендаря складання двох окремих податкових накладних
Перша податкова накладна виписується безпосередньо на орендодавця. Оскільки передача відбувається на безоплатній основі, ціна у цьому документі зазначається нульова. Важливо розуміти, що орендодавець за такою накладною не отримає жодного права на податковий кредит, оскільки сума податку дорівнює нулю.
Друга податкова накладна складається орендарем на себе (документ залишається в особи, яка його виписала). Вона формується на суму перевищення бази оподаткування (тобто вартості придбання товарів чи послуг, витрачених на поліпшення) над договірною (нульовою) ціною. Саме за цим документом фіксується сума податкових зобов'язань, яку підприємство-орендар має сплатити до бюджету за наслідками такої безоплатної передачі.
Таким чином, відсутність фінансової компенсації з боку власника приміщення не звільняє орендаря від обов'язку визнати факт постачання та понести фінансовий тягар зі сплати ПДВ з вартості залишених покращень.
Читайте також: Ремонт орендованого приміщення у 2026 році: документальне оформлення, облік та податкові наслідки за ПКУ
Висновки
- Орендар правомірно формує податковий кредит під час здійснення поліпшень об'єкта оренди, що використовується в господарській діяльності, без необхідності нарахування компенсуючого ПДВ;
- Повернення приміщення з невід'ємними покращеннями без отримання відшкодування від власника класифікується податковими органами як безоплатне постачання, що генерує виникнення податкових зобов'язань у орендаря;
- Для належного оформлення операції орендар формує дві податкові накладні: одну з нульовою вартістю для власника майна, а другу — на суму перевищення ціни придбання над нульовою ціною, яку залишає у себе для фіксації податкових зобов'язань.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
