Так, якщо оренда офісу, комунальні послуги та послуги зв’язку призначені для одночасного використання в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях, платник ПДВ має нарахувати податкові зобов’язання за п. 199.1 ПКУ та скласти і зареєструвати зведену податкову накладну. Наявність у конкретному місяці лише оподатковуваних постачань сама по собі не скасовує такого обов’язку.
Нарахування залежить від використання придбання
Відповідно до п. 199.1 ПКУ, якщо придбані та/або виготовлені товари, послуги чи необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — в неоподатковуваних операціях, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної п. 189.1 ПКУ. На суму ПДВ, що відповідає частці неоподатковуваного використання, складають не пізніше останнього дня відповідного звітного (податкового) періоду зведену податкову накладну та реєструють її в ЄРПН.
Отже, вирішальним є не сам факт наявності вхідного ПДВ за придбанням і не структура постачань у конкретному місяці, а використання послуг. Якщо оренда, комунальні послуги або послуги зв’язку забезпечують діяльність підприємства в обох видах операцій, такі послуги можуть бути придбаннями подвійного призначення. Самої лише наявності в підприємства оподатковуваних і неоподатковуваних постачань для визнання кожної з цих послуг придбанням подвійного призначення недостатньо.
Тому в місяці, коли підприємство має лише оподатковувані постачання, але отримує послуги, які використовує одночасно в обох видах операцій, обов’язок застосувати правила ст. 199 ПКУ зберігається. Відсутність неоподатковуваних постачань саме в такому місяці не означає, що послуги автоматично перестали мати подвійне призначення. Якщо ПН постачальника зареєстровано із запізненням, період нарахування компенсуючих ПЗ слід визначати з урахуванням періоду, у якому виникли підстави для включення вхідного ПДВ до податкового кредиту.
Частку визначають на рік
Згідно з п. 199.2 ПКУ частку використання товарів, послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях визначають як відсоткове співвідношення обсягу оподатковуваних постачань без ПДВ до сукупного обсягу оподатковуваних і неоподатковуваних постачань без ПДВ за попередній календарний рік. Визначену частку застосовують протягом поточного календарного року.
Розрахунок частки здійснюють у таблиці 1 додатка Д5 до декларації з ПДВ. Для новоствореного платника ПДВ, а також для платника, у якого в попередньому календарному році не було неоподатковуваних операцій, частку розраховують за фактичними обсягами першого звітного періоду, у якому задекларовано оподатковувані та неоподатковувані операції. Розрахунок подають разом із декларацією за цей період.
Отже, суму податкових зобов’язань за конкретний місяць визначають із застосуванням установленої частки неоподатковуваного використання до бази, визначеної за п. 189.1 ПКУ, щодо придбань подвійного призначення. Відсутність у конкретному місяці неоподатковуваних постачань не є підставою для щомісячного перерахунку частки чи незастосування розподілу.
За підсумками календарного року платник ПДВ проводить перерахунок частки використання виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій, здійснених протягом року. Відповідні результати відображають у декларації з ПДВ за останній звітний період року, зокрема й тоді, коли неоподатковувані постачання були лише в окремих місяцях.
Коли правила не діють
Правила п. 199.1 ПКУ застосовують лише щодо тих товарів, послуг чи необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних, а частково — в неоподатковуваних операціях.
Якщо конкретне придбання призначене виключно для оподатковуваних операцій, підстав для нарахування податкових зобов’язань за п. 199.1 ПКУ щодо такого придбання немає. Так само не застосовують розподіл, якщо платник ПДВ не здійснює неоподатковуваних операцій і придбання не має подвійного призначення.
Частки використання у таблиці 1 додатка Д5 відображають у відсотках з округленням до двох знаків після коми. Якщо розрахована частка неоподатковуваного використання після такого округлення становить 0,00%, компенсуючі ПЗ за п. 199.1 ПКУ не нараховують. Це правило відображення розрахованої частки, а не самостійний законодавчий поріг «0,01%» у п. 199.1 ПКУ. При першому визначенні частки та за підсумками року потрібно враховувати порядок подання Д5 і річного перерахунку.
Висновки
- Компенсуючі ПЗ за п. 199.1 ПКУ нараховують і зведену ПН складають щодо придбань, які використовують одночасно в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях, незалежно від структури постачань у відповідному місяці;
- Частку використання в оподатковуваних операціях визначають за даними попереднього календарного року або, у передбачених п. 199.3 ПКУ випадках, за даними першого періоду, у якому задекларовано обидва види операцій. Її застосовують протягом року, а підсумковий перерахунок проводять за результатами року; розрахунок відображають у таблиці 1 додатка Д5;
- Правила ст. 199 ПКУ не застосовують до придбань, призначених виключно для оподатковуваної діяльності; сама назва витрат — оренда, комунальні послуги чи зв’язок — не є підставою для нарахування компенсуючих ПЗ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
