Документальне оформлення
Оскільки програмне забезпечення за своєю суттю є нематеріальним активом (п. 4 НП(С)БО 8), але обліковувалося у складі основних засобів, процедура документування включає такі кроки:
- Наказ керівника про створення комісії з огляду та вибуття (ліквідації) активів.
- Службова записка / технічний висновок (фахівця з ІТ або комісії) про моральну/технічну непридатність програми, припинення її підтримки розробником чи неможливість отримання надалі економічних вигід від її використання (п. 34 НП(С)БО 8, п. 33 НП(С)БО 7).
Акт на списання:
- підприємство може скласти типову форму №НА-3 «Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів», або
- застосувати Акт списання основних засобів (за формою, затвердженою наказом Мінфіну №818), або самостійно розроблений акт із дотриманням усіх обов'язкових реквізитів згідно зі ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Бухгалтерська довідка — фіксує виправлення облікової класифікації (за потреби) або безпосереднє закриття нарахованої амортизації проти первісної вартості через нульову залишкову вартість.
Бухгалтерський облік
Помилкова класифікація активу у 2010 році є помилкою минулих періодів і виправляється за правилами НП(С)БО 6 «Помилки і зміни в фінансових звітах». Якщо помилка вплинула на фінансовий результат минулих років, її виправлення здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року та повторного відображення відповідної порівняльної інформації; якщо на фінрезультат помилка не вплинула, таке коригування не проводиться.
Тому доцільно спочатку оцінити вплив помилки на фінрезультат, амортизацію та податковий облік, а за відсутності такого впливу — списати актив із фактичного рахунку обліку з оформленням бухгалтерської довідки. Попередньо переводити активи проводками Дт 12 Кт 104, Дт 131 Кт 133 лише з метою їх подальшого списання недоцільно.
Якщо підприємство приймає рішення списати активи без попередньої рекласифікації, за умови первісної вартості 52 000 грн і накопиченого зносу 52 000 грн проведення буде наступним:
- Дт 131 Кт 104 — 52 000 грн — списано повністю замортизовані об'єкти.
Податок на додану вартість
Порядок оподаткування залежить від того, як кваліфікується об'єкт під час ліквідації.
Якщо списання здійснюється як ліквідація основних засобів, застосовується пп. 189.9 ПКУ. За загальним правилом абзацу першого цього пункту самостійна ліквідація ОЗ прирівнюється до постачання, а база ПДВ визначається за звичайною ціною, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Тому нульова залишкова вартість сама по собі не означає автоматичну відсутність ПДВ: вона є лише нижньою межею бази оподаткування.
Водночас згідно з абзацом другим п. 189.9 ПКУ податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються, якщо ОЗ ліквідуються без згоди платника або коли платник подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення ОЗ у спосіб, внаслідок якого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. Документи (акт списання та висновок комісії/фахівця) подаються до ДПС разом із декларацією за період ліквідації або надаються на запит контролерів. У документах слід прямо зафіксувати, що програмне забезпечення морально й технічно застаріло, не підтримується розробником та не може надалі використовуватися підприємством.
Крім того, звичайна (ринкова) вартість застарілого ПЗ фактично дорівнює нулю у зв'язку з неможливістю його відчуження третім особам (зокрема, через ліцензійні обмеження, відсутність оновлень і технічної підтримки).
Якщо об'єкт розглядається як нематеріальний актив (НМА), норма п. 189.9 ПКУ до нього не застосовується, натомість діють правила п. 198.5 ПКУ щодо нарахування компенсуючих податкових зобов'язань.
При списанні НМА база оподаткування визначається згідно з п. 189.1 ПКУ — виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного періоду, в якому здійснюється списання.
Оскільки програмне забезпечення придбано у 2010 році, діє спеціальне правило абзацу першого п. 198.5 ПКУ: для необоротних активів, придбаних до 01.07.2015, компенсуючі ПЗ нараховуються лише за умови, що під час їх придбання сума ПДВ була включена до складу податкового кредиту. Якщо податковий кредит у 2010 році було сформовано, але балансова вартість активу на початок відповідного звітного періоду становить 0 грн, база нарахування за п. 189.1 ПКУ також дорівнює 0 грн, відповідно, ПДВ-зобов’язання до сплати не виникають.
Податок на прибуток
Оскільки підприємство є високодохідником та застосовує податкові різниці, при ліквідації ОЗ або НМА застосовуються пп. 138.1 і 138.2 ПКУ:
- фінансовий результат до оподаткування збільшується на бухгалтерську залишкову вартість об'єкта;
- фінансовий результат до оподаткування зменшується на його залишкову вартість, визначену за правилами ст. 138 ПКУ.
- У цьому випадку бухгалтерська залишкова вартість становить 0 грн, тому збільшуюча різниця дорівнює 0 грн.
Важливо! Податкову залишкову вартість необхідно окремо перевірити за даними податкового обліку, оскільки бухгалтерська та податкова амортизація могли відрізнятися (зокрема через різні встановлені строки корисного використання). Якщо за даними податкового обліку залишкова вартість також становить 0 грн, коригування не матимуть числового впливу.
Отже, за умови нульової бухгалтерської та податкової залишкової вартості списання об'єкта не вплине на об'єкт оподаткування податком на прибуток.
Висновки
Оптимальний порядок дій — документально підтвердити непридатність ПЗ технічним висновком, затвердити акт списання та бухгалтерською довідкою зафіксувати помилкову класифікацію 2010 року без виконання зайвих перекидок між рахунками 12 та 104.
Якщо списання оформлюється з рахунку 104 як ліквідація ОЗ, для ненарахування ПДВ обов’язково слід оформити та мати напоготові для ДПС документи, що підтверджують неможливість подальшого використання об'єкта (абз. другий п. 189.9 ПКУ). Якщо операція розглядається як вибуття НМА за пп. 198.5 та 189.1 ПКУ — за нульової балансової вартості на початок звітного періоду база для нарахування компенсуючого ПДВ дорівнює 0 грн.
За умови рівності нулю як бухгалтерської, так і податкової залишкової вартості, податкові різниці за ст. 138 ПКУ мають нульове значення та не змінюють фінансовий результат до оподаткування.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
