Номенклатура у щоденній ПН у 2026 році: ризик штрафу за нереєстрацію по п. 120-1 ПКУ (аудіоверсія)

Формально формулювання табличної частини податкової накладної (ПН) за щоденними підсумками операцій підпорядковується загальним вимогам до заповнення ПН — окремих спрощень для таких накладних законодавство не передбачає. Це випливає з п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307. Тому в графі 2 такої ПН платник зобов'язаний деталізувати саме номенклатуру — тобто перелічити всі найменування товарів чи послуг, реалізованих протягом дня, а не обмежуватися узагальненим записом на кшталт «Товари в асортименті» з підстановкою коду виду діяльності (47.00) у гр. 3.3. Якщо цю вимогу не виконати, накладна вважатиметься заповненою з порушенням встановленого порядку.

Постає питання: які реальні наслідки тягне за собою така помилка?

На перший погляд, ризики мінімальні.

По-перше, щоденна підсумкова ПН не видається покупцю — вона складається виключно для цілей визначення власних податкових зобов'язань продавця.

По-друге, сама накладна успішно проходить реєстрацію в ЄРПН, а суми ПДВ за нею потрапляють до декларації.

По-третє, штраф за порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів, передбачений п. 120-1.3 ПКУ, застосовується лише на підставі скарги покупця — додатка Д6 до декларації з ПДВ. Оскільки покупцю така накладна не надається, подати подібну скаргу фізично нікому.

Проте практика податкового контролю виявляє інший, значно серйозніший підхід контролюючих органів. Позиція податківців зводиться до того, що запис «Товари в асортименті» без конкретизації кількості, ціни та найменування позицій унеможливлює ідентифікацію господарської операції. А якщо зміст операції за документом встановити неможливо — виникає сумнів і в тому, чи можна взагалі вважати цю ПН належно складеною та зареєстрованою, адже неясно, до якої саме операції вона стосується. Фактично контролюючий орган трактує це не як помилку в реквізитах, а як факт відсутності складеної й зареєстрованої накладної. Наслідком є застосування штрафу за нереєстрацію ПН за п. 120-1.2 ПКУ — причому вже не за одне порушення, а окремо за кожну "проблемну" щоденну накладну. Якщо, скажімо, за місяць складено 30 таких документів, податковий орган може спробувати нарахувати штраф за кожним із них.

Слід зазначити, що така позиція фіскальних органів є юридично вразливою. Суди вже неодноразово вказували на її необґрунтованість — зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.04.2026 у справі №320/40278/24 зазначено, що самі по собі недоліки в заповненні реквізитів ПН не є підставою вважати накладну нескладеною чи незареєстрованою. Це означає, що застосування штрафу саме за відсутність реєстрації (а не за помилку в реквізитах) є юридично необґрунтованим і може бути успішно оскаржене.

Однак цей аргумент актуальний насамперед для тих платників, які вже зіткнулися з подібною претензією і готові відстоювати свою позицію в адміністративному чи судовому порядку. Для тих, хто хоче уникнути спору й перевірки як такої, рекомендація однозначна: краще одразу деталізувати номенклатуру товарів у щоденних підсумкових ПН відповідно до вимог п. 14 Порядку №1307, ніж покладатися на сприятливу судову практику в разі виникнення конфлікту з контролюючим органом.

Висновки

• Табличну частину податкової накладної за щоденними підсумками операцій потрібно заповнювати з повною деталізацією номенклатури — п. 14 Порядку №1307 не робить винятків для таких документів;
• Використання узагальненого запису «Товари в асортименті» податківці на практиці розцінюють як неможливість ідентифікувати операцію, що дає підстави застосовувати штраф за нереєстрацію ПН (п. 120-1.2 ПКУ) окремо за кожну складену накладну;
• Судова практика, зокрема постанова ВС від 29.04.2026 у справі №320/40278/24, визнає такий підхід спірним, проте платникам, які прагнуть уникнути перевірок і спорів, доцільніше одразу розписувати повну номенклатуру товарів у щоденних ПН.