Часткове повернення товару-2026: коригування ПН через РК, а не згортання (аудіоверсія)

Загальний принцип: одна операція — один первинний документ — одне відображення в ПДВ-обліку

Ключове правило, з якого варто виходити: податкова накладна складається на кожне повне чи часткове постачання товарів (робіт, послуг), а також на суму отриманої попередньої оплати — це прямо випливає з пп. 201.7 ПКУ та п. 18 Порядку №1307. Тобто ПН завжди «прив'язана» до конкретної господарської операції, і її показники мають повністю кореспондувати з даними первинних (бухгалтерських) документів, оформлених за цією операцією, — так, щоб операцію можна було однозначно ідентифікувати. 

Чому «згорнути» ПН не можна

У наведеній ситуації фактично відбулося дві самостійні господарські операції: (1) постачальник відвантажив покупцю товар у повному обсязі, і (2) покупець частину цього товару не прийняв і повернув. Кожна з цих операцій має власне документальне оформлення і власну подію в ПДВ-обліку, тому обидві мають бути відображені окремо, а не «згорнуто» в одну накладну з меншою кількістю товару.

Якщо скласти ПН одразу лише на кількість, фактично прийняту покупцем, така накладна не відповідатиме первинним документам — зокрема, видатковій (відвантажувальній) накладній постачальника, де зафіксовано повний обсяг відвантаження. Крім того, операція повернення в такому разі взагалі випаде з ПДВ-обліку. Особливо критично це виглядає, якщо відвантаження і повернення відбулися в різних звітних періодах — тоді підсумкова сума податкових зобов'язань за період буде викривлена.

Як діяти правильно

Постачальнику потрібно показати обидві операції розгорнуто, спираючись на первинні документи:

• на дату відвантаження (перша подія) — скласти повноцінну податкову накладну на всю кількість і вартість товару, вказану у відвантажувальних документах;
• на дату повернення товару постачальнику — скласти розрахунок коригування (РК) до цієї ПН, яким зменшити кількість/вартість на суму фактично повернутого товару.

Схожий підхід підтверджує й ІПК ДПСУ від 02.01.2026 р. №5/ІПК/99-00-21-03-02. В цій ІПК також зазначається, що обійтися однією «згорнутою» ПН неможливо — спочатку складається ПН на фактично відвантажену кількість за первинними документами, а вже потім, у разі часткового неприйняття товару покупцем, — РК до неї.

Окремо варто звернути увагу на дату складання РК, якщо дата повернення товару покупцем не збігається з датою фактичного отримання цього товару постачальником. У такому випадку РК складається саме на дату отримання поверненого товару постачальником, а не на дату його відправлення покупцем — саме ця дата є подією для ПДВ-обліку продавця. Така сама думка наведена у відповіді ДПС на питання в ЗІР (101.15): «Якою датою складається розрахунок коригування до податкової накладної, якщо дата повернення товару покупцем та дата його отримання постачальником є різними датами?».

Винятки, коли РК складати не потрібно

Законодавство передбачає окремі випадки, коли розгорнуте відображення не вимагається:

• при роздрібних продажах населенню — якщо повернення товару та коштів відбувається того ж дня, що й продаж, підсумкова ПН складається вже за даними Z-звіту РРО зі згорнутими показниками (див. відповідь ДПС на питання в ЗІР (101.15): «Чи складається розрахунок коригування до податкової накладної, складеної за щоденним підсумком операцій з поставки товарів за готівку кінцевому споживачеві (неплатнику ПДВ), розрахунки за які проведено через касу/РРО, у разі повернення у день продажу покупцю (кінцевому споживачу) коштів при поверненні ним товару?»);
• при ритмічних постачаннях — якщо повернення відбувається до моменту складання зведеної ритмічної ПН, оскільки така ПН і так формується з урахуванням уже здійснених повернень (див. ЗІР, 101.15: «Чи необхідно складати розрахунок коригування до зведеної податкової накладної, якщо повернення товарів (коштів) здійснено у тому самому звітному періоді до моменту складання продавцем зведеної податкової накладної?»).

Проте ці винятки не стосуються ситуації часткового неприйняття товару при звичайному одноразовому відвантаженні.

Висновки

• Не можна «згортати» — ПН складається лише на фактично прийняту кількість неможлива; це дві окремі операції (повне відвантаження + часткове повернення);
• Правильний порядок: повна ПН на всю кількість на дату відвантаження → РК на зменшення на дату отримання повернутого товару постачальником;
• Винятки не працюють у цій ситуації (звичайне одноразове відвантаження); вони стосуються лише роздрібу того ж дня або ритмічних постачань.