ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Податкові наслідки з ПДВ при знищенні товару внаслідок обстрілів рф території морського порту

Чи виникають податкові наслідки у платника ПДВ у разі знищення експортного товару внаслідок обстрілів після оформлення митної декларації, але до фактичного вивезення товару за межі митної території України, за умови переходу права власності та ризиків до покупця-нерезидента і сплати ним повної вартості товару?

Повне питання: Товар за експортним контрактом було передано перевізнику на митній території України, право власності та ризики загибелі перейшли до нерезидента, товар оплачено та списано в обліку, митну декларацію оформлено. Внаслідок обстрілів частину товару знищено і митну декларацію на нього анульовано, фактичний експорт не відбувся, при цьому покупець сплачує повну вартість товару. 

Питання:

  • Чи має право продавець застосувати нульову ставку ПДВ в частині знищених товарів, митне оформлення яких було завершене, але товари не були вивезені за межі митної території України?
  • Чи може продавець скористатися нормою пункту 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ?

 

Відповідь:

ПДВ на знищені товари

За загальними правилами операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ відповідно до пп. «а» пп. 195.1.1 ПКУ, за умови фактичного вивезення товару та наявності чинної митної декларації.

Водночас у разі визнання митної декларації недійсною згідно з пп. 39–41 Положення №450 такі товари вважаються такими, що не були випущені у митний режим експорту, а операція з їх вивезення для цілей оподаткування вважається такою, що не відбулася. У такому випадку місцем постачання товарів є митна територія України (пп. 186.1 ПКУ), а тому операція підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою 20 % відповідно до пп. 194.1 ПКУ. Податкові зобов’язання нараховуються на дату анулювання митної декларації як дату зміни умов поставки з експорту на постачання на митній території України (пп. 187.1 ПКУ), із складанням та реєстрацією податкової накладної. 

Дана позиція ДПС, викладена в ІПК №6765/ІПК/99-00-21-03-02 від 19.12.2025 р. щодо ПДВ-наслідків у разі анулювання/визнання недійсною експортної МД та оформлення нової МД. Обґрунтування прив’язки до дати анулювання МД ґрунтується на тому, що нульова ставка застосовується виключно до операцій фактичного вивезення (пп. 195.1.1 ПКУ), а у разі визнання МД недійсною товари вважаються такими, що не були випущені в режим експорту (Положення №450). Саме з дати анулювання зникає юридична підстава для відображення експортної операції, що зумовлює необхідність коригування раніше задекларованих показників через механізм ст. 192 ПКУ (РК до ПН) у періоді, коли відбулася ця офіційна подія. 

ПН (0%) складається на дату оформлення митної декларації, що підтверджує експорт (п. 187.1, пп. 195.1.1 ПКУ). Операція відображається в декларації з ПДВ у цьому ж звітному періоді.

Якщо митну декларацію визнано недійсною, на дату її анулювання складається РК до ПН (ст. 192 ПКУ) та реєструється в ЄРПН. Коригування відображається в декларації періоду складання РК.

На дату оформлення нової митної декларації на скориговану кількість/вартість товару (на заміну тій, яка визнана недійсною) платник податку нараховує податкові зобовʼязання з ПДВ за нульовою ставкою, складає податкову накладну і реєструє її в ЄРПН у визначений ПКУ термін, а також відображає таку операцію з вивезення товарів за межі митної території України у декларації з ПДВ за той звітний період, у якому було оформлено відповідну (нову) митну декларацію.

 

Чи можна скористатися нормою пункту 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ?

Пункт 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлює, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, у зв’язку з чим до таких операцій не застосовуються норми пп. 198.5 ПКУ.

Норма пп. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ у ситуації, що розглядається, не застосовується, оскільки знищений актив вибув з балансу у зв’язку з його реалізацією, оскільки право власності та ризики випадкової загибелі перейшли до покупця, відповідний товар було передано перевізнику та відображено у складі собівартості реалізованої продукції згідно з правилами бухгалтерського облік, тобто використаний у оподатковуваних ПДВ операціях, а отже, звільнення від ПДВ-наслідків не настає.

Висновки:

1. Нульова ставка ПДВ застосовується виключно до товарів, які фактично вивезені за межі митної території України та підтверджені чинною митною декларацією;

2. У разі анулювання митної декларації знищені товари вважаються такими, що не були випущені у митний режим експорту, а операція з їх вивезення для цілей ПДВ вважається такою, що не відбулася;

3. За такими товарами виникає обов’язок нарахувати ПДВ за ставкою 20%, оскільки місцем їх постачання є митна територія України; податкові зобов’язання нараховуються на дату анулювання митної декларації;

4. Норма пп. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не застосовується, оскільки знищений товар був реалізований, вибув з балансу та використаний у оподатковуваних ПДВ операціях.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ із переплати за послуги у 2026 році: ризики та оформлення ПН і РК (аудіоверсія)
    Контрагент за договором про надання послуг сплатив більше, ніж зазначено в акті наданих послуг. Переплату повернули наступного банківського дня з призначенням платежу «Повернення помилкового платежу». Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму перевищення, складати й реєструвати податкову накладну та розрахунок коригування після повернення коштів, якщо обидві операції відбулися протягом двох днів?
    30.10.2026351
  • Прощення 50% боргу у 2026 році: ризики з податку на прибуток і ПДВ (аудіоверсія)
    Підприємство - платник податку на прибуток і ПДВ - відвантажило продукцію покупцю. Через бойові дії склад покупця з товаром було знищено. Сторони уклали угоду про прощення 50% боргу за цю партію відповідно до ст. 605 ЦКУ. Які наслідки з податку на прибуток і ПДВ виникають у постачальника? Чи має він право зменшити раніше нараховані податкові зобов’язання з ПДВ шляхом складання РК?
    30.10.2026331
  • Відображення ПДВ 0% у чеках ПРРО неплатників ПДВ у 2026 році: вимоги наказу Мінфіну №13 (аудіоверсія)
    ФОП на загальній системі здійснює роздрібну торгівлю алкоголем, інший ФОП є платником єдиного податку. Обидва не зареєстровані платниками ПДВ. Після встановлення програмного РРО у фіскальних чеках відображається «ПДВ А — 0,00%», а в денному Z-звіті весь оборот відноситься до цієї ставки. Чи є таке відображення помилкою та як правильно зазначати інформацію про ПДВ у чеках і Z-звітах ПРРО?
    30.10.2026102
  • Податкові накладні для резидентів Дія Сіті: чи є особливості складання (аудіоверсія)
    ТОВ — платник ПДВ на загальній системі оподаткування постачає товари та надає послуги резиденту Дія Сіті — платнику податку на прибуток на особливих умовах. Чи передбачено особливості складання податкових накладних на такого покупця?
    30.10.202631
  • Чиста вартість брухту та база ПДВ: оцінка комісією за МСБО 2 та ст. 188 ПКУ (аудіоверсія)
    Підприємство оприбутковує металобрухт за висновком незалежного оцінювача, вартість якого суттєво перевищує фактичну ціну подальшого продажу заготівельнику, що створює збитки в обліку та породжує ризики донарахування ПДВ щодо дорогоцінних металів за ст. 188 ПКУ. Чи обов’язково залучати незалежного оцінювача, чи дозволено визначати чисту вартість реалізації власною комісією на підставі комерційної пропозиції заготівельника за МСБО 2 після сортування металу, та як оформити документи?
    29.10.202663