• Посилання скопійовано

Податкові наслідки з ПДВ при знищенні товару внаслідок обстрілів рф території морського порту

Чи виникають податкові наслідки у платника ПДВ у разі знищення експортного товару внаслідок обстрілів після оформлення митної декларації, але до фактичного вивезення товару за межі митної території України, за умови переходу права власності та ризиків до покупця-нерезидента і сплати ним повної вартості товару?

Повне питання: Товар за експортним контрактом було передано перевізнику на митній території України, право власності та ризики загибелі перейшли до нерезидента, товар оплачено та списано в обліку, митну декларацію оформлено. Внаслідок обстрілів частину товару знищено і митну декларацію на нього анульовано, фактичний експорт не відбувся, при цьому покупець сплачує повну вартість товару. 

Питання:

  • Чи має право продавець застосувати нульову ставку ПДВ в частині знищених товарів, митне оформлення яких було завершене, але товари не були вивезені за межі митної території України?
  • Чи може продавець скористатися нормою пункту 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ?

 

Відповідь:

ПДВ на знищені товари

За загальними правилами операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ відповідно до пп. «а» пп. 195.1.1 ПКУ, за умови фактичного вивезення товару та наявності чинної митної декларації.

Водночас у разі визнання митної декларації недійсною згідно з пп. 39–41 Положення №450 такі товари вважаються такими, що не були випущені у митний режим експорту, а операція з їх вивезення для цілей оподаткування вважається такою, що не відбулася. У такому випадку місцем постачання товарів є митна територія України (пп. 186.1 ПКУ), а тому операція підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою 20 % відповідно до пп. 194.1 ПКУ. Податкові зобов’язання нараховуються на дату анулювання митної декларації як дату зміни умов поставки з експорту на постачання на митній території України (пп. 187.1 ПКУ), із складанням та реєстрацією податкової накладної. 

Дана позиція ДПС, викладена в ІПК №6765/ІПК/99-00-21-03-02 від 19.12.2025 р. щодо ПДВ-наслідків у разі анулювання/визнання недійсною експортної МД та оформлення нової МД. Обґрунтування прив’язки до дати анулювання МД ґрунтується на тому, що нульова ставка застосовується виключно до операцій фактичного вивезення (пп. 195.1.1 ПКУ), а у разі визнання МД недійсною товари вважаються такими, що не були випущені в режим експорту (Положення №450). Саме з дати анулювання зникає юридична підстава для відображення експортної операції, що зумовлює необхідність коригування раніше задекларованих показників через механізм ст. 192 ПКУ (РК до ПН) у періоді, коли відбулася ця офіційна подія. 

ПН (0%) складається на дату оформлення митної декларації, що підтверджує експорт (п. 187.1, пп. 195.1.1 ПКУ). Операція відображається в декларації з ПДВ у цьому ж звітному періоді.

Якщо митну декларацію визнано недійсною, на дату її анулювання складається РК до ПН (ст. 192 ПКУ) та реєструється в ЄРПН. Коригування відображається в декларації періоду складання РК.

На дату оформлення нової митної декларації на скориговану кількість/вартість товару (на заміну тій, яка визнана недійсною) платник податку нараховує податкові зобовʼязання з ПДВ за нульовою ставкою, складає податкову накладну і реєструє її в ЄРПН у визначений ПКУ термін, а також відображає таку операцію з вивезення товарів за межі митної території України у декларації з ПДВ за той звітний період, у якому було оформлено відповідну (нову) митну декларацію.

 

Чи можна скористатися нормою пункту 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ?

Пункт 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлює, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, у зв’язку з чим до таких операцій не застосовуються норми пп. 198.5 ПКУ.

Норма пп. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ у ситуації, що розглядається, не застосовується, оскільки знищений актив вибув з балансу у зв’язку з його реалізацією, оскільки право власності та ризики випадкової загибелі перейшли до покупця, відповідний товар було передано перевізнику та відображено у складі собівартості реалізованої продукції згідно з правилами бухгалтерського облік, тобто використаний у оподатковуваних ПДВ операціях, а отже, звільнення від ПДВ-наслідків не настає.

Висновки:

1. Нульова ставка ПДВ застосовується виключно до товарів, які фактично вивезені за межі митної території України та підтверджені чинною митною декларацією;

2. У разі анулювання митної декларації знищені товари вважаються такими, що не були випущені у митний режим експорту, а операція з їх вивезення для цілей ПДВ вважається такою, що не відбулася;

3. За такими товарами виникає обов’язок нарахувати ПДВ за ставкою 20%, оскільки місцем їх постачання є митна територія України; податкові зобов’язання нараховуються на дату анулювання митної декларації;

4. Норма пп. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не застосовується, оскільки знищений товар був реалізований, вибув з балансу та використаний у оподатковуваних ПДВ операціях.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Оренда матеріальних активів у 2026 році: формулювання акта і податкової накладної (аудіоверсія)
    Підприємство передало в оренду іншому підприємству матеріальні активи (свердловини, насос, монтажний комплект, лічильник, мінералопровід). У договорі визначено загальну місячну орендну плату, а передачу оформлено актом приймання-передачі. Чи допустимо в акті наданих послуг і податковій накладній зазначати: «Оренда за користування матеріальними активами згідно з договором №___від__»?
    12.06.202624
  • Продаж пошкодженого обладнання у 2026 році: ПДВ-наслідки та порядок оформлення (аудіоверсія)
    Підприємство придбало обладнання, яке згодом зазнало пошкоджень унаслідок ворожого обстрілу з боку РФ. Факт пошкодження офіційно зафіксовано через Торгово-промислову палату. Оскільки після заміни окремих комплектуючих обладнання може функціонувати, було знайдено покупця, який готовий придбати його в поточному стані за 50% від початкової вартості. Чи має право підприємство продати таке пошкоджене обладнання та які наслідки з ПДВ необхідно врахувати?
    12.06.202625
  • Податкова накладна постачальники електроенергії при отриманні плати за перетікання реактивної енергії (аудіоверсія)
    За операціями з надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії ПЗ з ПДВ нараховують за загальними правилами на дату першої події. На таку дату постачальник зобовʼязаний скласти ПН із зазначенням відповідного коду послуги згідно з ДКПП
    11.06.2026201
  • ІТ-освітні послуги фізособам: коли можна складати зведену ПН? (аудіоверсія)
    ТОВ – резидент Дія Сіті, платник ПДВ, надає фізособам (неплатникам ПДВ) ІТ-освітні послуги, звільнені від ПДВ за пп. 197.1.33 ПКУ. Оплата надходить через LiqPay або на рахунок. Перша подія може бути як оплатою, так і наданням послуг. Наприклад, у травні отримано аванс від покупця А (включено в зведену ПН), а в червні надано послугу за цим авансом та отримано нову оплату. Чи можна складати одну підсумкову або зведену ПН щодо всіх неплатників ПДВ та як визначати обсяг постачання за такими «перехідними» операціями?
    11.06.202648
  • Податковий кредит за розблокованою ПН у 2026 році: уточнення періоду та строків (аудіоверсія)
    Податкова накладна від 02.06.2023 р. була своєчасно подана на реєстрацію, але її реєстрацію зупинили, а розблокували 06.06.2024 р. Лише 28.05.2026 р. підприємство виявило факт розблокування. Чи можна включити суму ПДВ до податкового кредиту в червні 2026 року через уточнюючий розрахунок і за який саме звітний період слід подати таке уточнення з урахуванням строків давності?
    11.06.2026182