Відображення еквайрингу в обліку
При оплаті через інтернет-еквайринг фізична особа-споживач використовує платіжні системи на кшталт LiqРау, Fondy, Portmone, Wayforpaу, EasyPay тощо. Реквізити платіжної картки вводяться на сайті постачальника послуг. Кошти на рахунок продавця заходять не одразу і за вирахуванням комісії еквайра. Через часовий розрив в обліку така операція відображається із застосуванням субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті»:
- Дт 333 Кт 681 = 240 грн – споживач здійснив оплату на сайті;
- Дт 641 Кт 644 = 40 грн – ПЗ з ПДВ, на всю суму оплати (Дт субрах. 333);
- Дт 311 Кт 333 = 200 грн – отримано кошти;
- Дт 93 Кт 333 = 5 грн – сума комісії, що утримана еквайром.
Відображення в обліку оплат отриманих від фінустанови аналогічне як і при отриманні коштів через еквайринг.
Дата виникнення ПЗ з ПДВ при еквайрингу
Відповідно до пп. 187.5 ПКУ у разі, якщо постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток датою збільшення податкових зобов'язань вважається дата, що засвідчує факт постачання платником податку товарів/послуг покупцю, оформлена податковою накладною, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.
Тобто у разі оплати дебетовими та кредитовими картками датою виникнення ПЗ є дата події, що відбулася раніше:
- дата, що засвідчує факт постачання товарів/послуг покупцеві, оформлена ПН;
- дата виписування відповідного рахунку.
І тут є певна невизначеність, як застосовувати даний пункт. У загальному випадку ПН складається на дату першої події – на дату оплати чи надання послуг, а у пп. 187.5 ПКУ замість оплати слід враховувати таку подію, як виписування рахунку (товарного чека). Що це означає?
Частково це питання було розглянуто податківцями у листі від 30.04.2021 р. №1804/ІПК/26-15-07-07-01-14.
Вони пишуть, що ПЗ визнається на дату, що була раніше, зокрема, перерахування коштів на рахунок підприємства платіжними системами (LiqРау, Portmone) або на дату засвідчення надання послуг. Тут треба згадати вимоги Закону про РРО, за якими одночасно з отриманням коштів від покупця слід видати покупцю чек РРО, а також особливості еквайрингових розрахунків офлайн та онлайн. В офлайні для цього застосовується POS-термінал, який приймає оплати з картки, а РРО одночасно з оплатою формує фіскальний касовий чек. Таким чином виконується умова, що ПЗ виникають на дату виписування товарного чека. Це формулювання «виписування товарного чека» існувало ще у початковій редакції Закону про ПДВ від 03.04.1997 року – пп. 7.3.3 Закону про ПДВ. Зараз воно набуло сенсу «видача фіскального чека», тому що реалії змінюються, а це формулювання – ні (але воно теж потребує змін).
Перед тим, як прийняти еквайринговий платіж онлайн, покупцю на сайті інтернет-магазину пропонується оплатити замовлення, що можна назвати «виписуванням рахунка». Якщо покупець негайно не оплатить своє замовлення і залишить сторінку магазину, ця пропозиція буде анульована і «рахунок» не буде виписаний. А якщо покупець оплатить замовлення, одразу ж відбудеться розрахункова операція і у продавця виникнуть податкові зобов’язання – на дату «виписування рахунку».
На практиці часто еквайрингові кошти зараховуються на рахунок продавця наступного банківського дня. І ось щоб зафіксувати виникнення ПЗ саме на ту дату, коли покупець використав свою картку для оплати, і існує норма пп. 187.5 ПКУ. Правда, її формулювання вже застаріли і потребують оновлення, тому у разі сумнівів ми рекомендуємо отримати від податківців власну ІПК з цього питання.
Якщо оплата від покупців надходить від фінустанов, розрахункова операція не виникає і тому застосовуємо загальні правила. Відповідно до пп. 187.1 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- дата зарахування коштів від замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата послуг, що підлягають постачанню;
- дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Отже, якщо фізичні особи оплачують послуги авансом, то першою подією буде зарахування коштів, що відбувається на основі реєстру, наданого фінансовою установою. Якщо ж оплата проводиться після надання ТОВ послуг фізичній особі, тоді перша подія – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг саме споживачу, фізичній особі.
ПН складається на всю суму, отриману від фізичної особи – споживача, без вирахування суми комісії, незалежно від того, яким способом було отримано оплату: із застосуванням еквайрингу чи від фінустанови.
***
Читайте також: Переказ коштів без відкриття рахунку: коли визнати ПЗ з ПДВ?
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
