• Посилання скопійовано

Як платити ПДВ при придбанні програмного забезпечення у нерезидента?

Підприємство планує придбати програмне забезпечення у нерезидента та поставити його фізособі – підприємцю через Інтернет. Чи буде вважатися ця операція поставкою електронних послуг? Якщо так, то чи потрібно нерезиденту реєструватися платником ПДВ та здійснювати продаж самостійно? Вартість послуг менше, ніж 1000 євро

Постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання належить до електронних послуг відповідно до пп. «е» пп. 14.1.56-5 ПКУ.

Разом з цим потрібно визначитись з тим, чи буде саме цей платіж нерезиденту визнаватись роялті. Ми розглядали цю тему тут. Для цілей оподаткування поняття роялті визначено у пп. 14.1.225 ПКУ. Зокрема, не вважаються роялті платежі, отримані за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра). Для класифікації оплати за придбання ПЗ як роялті або не як роялті потрібне професійне судження компетентних у цьому питанні працівників підприємства. До посадових обов’язків бухгалтера це не входить.

Виходячи з того, що ПЗ придбавається для перепродажу, ми вважаємо, що оплата за нього не є роялті, а значить, це буде придбання ПЗ у нерезидента, і ця операція буде електронною послугою. Але, повторимо, для точної відповіді на це питання потрібен ретельний аналіз угоди відповідними спеціалістами.

Статею 208-1 ПКУ визначені особливі правила оподаткування ПДВ електронних послуг, що постачаються нерезидентами фізичним особам, місце постачання яких розташоване на митній території України. До таких фізосіб також включаються ФОПи – неплатники ПДВ. Нерезидент повинен реєструватися в Україні як платник ПДВ тільки в тому разі, якщо:

  • Він надає електронні послуги тільки фізособам та ФОПам – неплатникам ПДВ;
  • При цьому обсяг вищезазначених операцій перевищує сукупно суму, еквівалентну 1000000 грн за офіційним курсом до іноземної валюти, встановленим НБУ, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року.

В цьому випадку ці умови не виконуються, тому що отримувач електронних послуг є юрособою. Такий отримувач-юрособа сам повинен нарахувати ПДВ на вартість отриманого ПЗ від нерезидента відповідно до вимог ст. 208 ПКУ. А саме:

  • Якщо юрособа – платник ПДВ, вона складає та реєструє ПН на вартість придбаного ПЗ від нерезидента. Ця ПН відображається в декларації з ПДВ – див. тут;
  • Якщо юрособа – неплатник ПДВ, вона визначає суму податкових зобов’язань з ПДВ, яка підлягає декларуванню у Розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України. Докладніше про це – тут.

Подальший перепродаж ПЗ фізособі-підприємцю буде оподатковуватись ПДВ на загальних підставах, якщо юрособа – платник ПДВ. Якщо юрособа – неплатник ПДВ, вона продає ПЗ без ПДВ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Помилка в назві контрагента у податковій накладній
    У зареєстрованій податковій накладній допущено помилку в організаційно-правовій формі контрагента (вказано «ТОВ» замість «ПрАТ»). Який порядок виправлення такої помилки, якщо вона не впливає на суму компенсації? Чи потрібно складати розрахунок коригування і як його правильно оформити в цій ситуації?
    03.07.202530
  • Коли потрібно коригувати ПН на будівельні роботи?
    Підприємство замовило генпідряднику будівництво нового приміщення. За умовами договору були здійснені часткові оплати у розмірі 15%, 45% та 30% вартості послуг, на які отримували ПН. Додатковою угодою від 10.06.2025 р. внесли зміни до договору, де погодили збільшення вартості робіт. 11.06.2025 р. оплатили ще частину, отримали ПН. Коли постачальник має виписати РК на зміну ціни?
    03.07.202520
  • Термін для податкового кредиту при запізнілій реєстрації ПН
    Вхідну податкову накладну (ПН) складено 08.05.2024. Її реєстрацію в ЄРПН було зупинено та фактично здійснено лише 12.08.2024. Чи має підприємство право включити цю ПН до складу податкового кредиту у червні 2025 року, враховуючи, що 365 днів з дати її складання вже минули?
    03.07.202536
  • Відшкодування збитків від замовника: ПДВ та документи
    Перевізник (платник ПДВ) отримує від замовника компенсацію за пошкодження автомобіля під час розвантаження. Як правильно оформити цю операцію? Чи виникають податкові зобов'язання з ПДВ на суму відшкодування? Яке формулювання вказати в рахунку та якими первинними документами (претензія, акт) підтвердити таку операцію для обох сторін?
    03.07.202534
  • Дата РК при виправленні коду УКТ ЗЕД
    Виявлено помилку в коді УКТ ЗЕД у зареєстрованій податковій накладній. Для виправлення складається «нульовий» розрахунок коригування. Якою датою його потрібно складати: датою виникнення помилки (тобто датою податкової накладної) чи датою її виявлення?
    03.07.202569