• Посилання скопійовано

Як платити ПДВ при придбанні програмного забезпечення у нерезидента?

Підприємство планує придбати програмне забезпечення у нерезидента та поставити його фізособі – підприємцю через Інтернет. Чи буде вважатися ця операція поставкою електронних послуг? Якщо так, то чи потрібно нерезиденту реєструватися платником ПДВ та здійснювати продаж самостійно? Вартість послуг менше, ніж 1000 євро

Постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання належить до електронних послуг відповідно до пп. «е» пп. 14.1.56-5 ПКУ.

Разом з цим потрібно визначитись з тим, чи буде саме цей платіж нерезиденту визнаватись роялті. Ми розглядали цю тему тут. Для цілей оподаткування поняття роялті визначено у пп. 14.1.225 ПКУ. Зокрема, не вважаються роялті платежі, отримані за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра). Для класифікації оплати за придбання ПЗ як роялті або не як роялті потрібне професійне судження компетентних у цьому питанні працівників підприємства. До посадових обов’язків бухгалтера це не входить.

Виходячи з того, що ПЗ придбавається для перепродажу, ми вважаємо, що оплата за нього не є роялті, а значить, це буде придбання ПЗ у нерезидента, і ця операція буде електронною послугою. Але, повторимо, для точної відповіді на це питання потрібен ретельний аналіз угоди відповідними спеціалістами.

Статею 208-1 ПКУ визначені особливі правила оподаткування ПДВ електронних послуг, що постачаються нерезидентами фізичним особам, місце постачання яких розташоване на митній території України. До таких фізосіб також включаються ФОПи – неплатники ПДВ. Нерезидент повинен реєструватися в Україні як платник ПДВ тільки в тому разі, якщо:

  • Він надає електронні послуги тільки фізособам та ФОПам – неплатникам ПДВ;
  • При цьому обсяг вищезазначених операцій перевищує сукупно суму, еквівалентну 1000000 грн за офіційним курсом до іноземної валюти, встановленим НБУ, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року.

В цьому випадку ці умови не виконуються, тому що отримувач електронних послуг є юрособою. Такий отримувач-юрособа сам повинен нарахувати ПДВ на вартість отриманого ПЗ від нерезидента відповідно до вимог ст. 208 ПКУ. А саме:

  • Якщо юрособа – платник ПДВ, вона складає та реєструє ПН на вартість придбаного ПЗ від нерезидента. Ця ПН відображається в декларації з ПДВ – див. тут;
  • Якщо юрособа – неплатник ПДВ, вона визначає суму податкових зобов’язань з ПДВ, яка підлягає декларуванню у Розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України. Докладніше про це – тут.

Подальший перепродаж ПЗ фізособі-підприємцю буде оподатковуватись ПДВ на загальних підставах, якщо юрособа – платник ПДВ. Якщо юрособа – неплатник ПДВ, вона продає ПЗ без ПДВ.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    Сьогодні 13:10
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024462
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245