Чи складати ПН на помилковий платіж та РК на його повернення?

Станом на зараз немає спеціального законодавства, яке регулює строки повернення помилкових платежів, щоб були здійснені з вини платника. 

Указ Президента  від 16.03.1995 р. №227 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" припинив дію 07.02.2019 р. У пп. 6 Указу №227 було встановлено 5-денний строк для повернення помилково отриманих коштів, який не діє з 07.02.2019 р.

Тепер сторони керуються лише ЦКУ – а саме главою 83 ЦКУ, зокрема, відповідно до ст. 1212 ЦКУ особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Тут не прописано строків та умов повернення, тому отримувач повинен повернути платіж безумовно і негайно. Отримувач не вправі вимагати якихось листів від платника, а реквізити платника він може побачити у своїй банківській виписці. На практиці сторони користуються такими листами для узгодження реквізитів, на які слід повернути платіж, але, повторимо, це не обов’язково і відсутність листа від платника не може бути причиною неповернення помилково отриманих коштів. Неналежний отримувач має можливість негайно повернути платіж на той рахунок, звідки він прийшов.

Строки врегулювання помилкових платежів передбачені тільки для банків у Законі «Про платіжні послуги» №1591-IX:

• ст. 86 (ч. 9, ч. 10) – у разі помилки банку банк повинен повернути кошти негайно;
• ст. 87, ст. 88 регулюють процедури врегулювання помилкових платежів в інших ситуаціях.

Все це не стосується випадку, коли самі СГ ініціювали помилкові платежі, і вини банків тут немає. 

Податківці розглядають помилкові платежі через призму «наявності договірних відносин» між сторонами – якщо вони наявні, то отримувач повинен скласти ПН на помилково отримані кошти, а потім скласти РК на операцію з їх повернення. Об'єктом оподаткування ПДВ є операції, вичерпний перелік яких наведено у ст. 185 ПКУ, і там немає нічого про «наявність договірних відносин», а є чіткий перелік окремих операцій, на які нараховується ПДВ. 

Помилковий переказ та його повернення, у т. ч. з індексацією та відсотками, не є операцією з постачання товарів і послуг, а отже, не є й об'єктом обкладення ПДВ, і не виникає обов’язок складати ПН та РК, незалежно від «наявності договірних відносин». Також не можна визначити номенклатуру товарів, на яку слід складати ПН та РК, адже отримувач нічого не збирається поставляти в рахунок помилкового платежу.

Отже, згідно з діючим законодавством в цьому випадку у отримувача немає обов’язку складати ПН на помилковий платіж, незалежно від того, коли він був повернутий – тому що підставою цього платежу не була реальна оподатковувана операція.

Проте на практиці податківці безпідставно можуть вимагати складання ПН та РК, при цьому їхні аргументи щодо наявності або відсутності договірних відносин не відповідають нормам ПКУ. Повторимо, ПКУ не прив’язує виникнення податкових зобов’язань з ПДВ до факту наявності договірних відносин, об’єктом оподаткування є тільки реальні окремі операції (ст. 185 ПКУ), у яких повинен бути намір поставити певну номенклатуру товарів/послуг (виставлений рахунок з переліком номенклатури, відвантажено певну номенклатуру тощо). В цьому випадку такого наміру немає, немає визначеної номенклатури для постачання, а відтак, і немає самої операції, що підлягає оподаткуванню.

Якщо отримувач вирішить все-таки скласти ПН на ФОПа-неплатника ПДВ на дату отримання коштів 05.02.2024 р., вона буде безумовно зареєстрована. Строк реєстрації – до 05.03.2024 р. РК складається на 04.03.2024 р., і він теж буде безумовно зареєстрований, оскільки ще не пройшло 30 к.д. від дати ПН (п. 6 Долатку 3 до Порядку №1165) . Номенклатуру для такої ПН можна вибирати довільно, бажано з тих товарів/послуг, які зазвичай постачає отримувач.

Якщо отримувач вирішить не складати ПН та РК, то він повинен бути готовий до того, щоб доводити перевіряючим відсутність договірних відносин з цим ФОПом (факт закінчення дії договору, відсутність операцій та заборгованостей в останній час тощо), а також довести до них той факт, що конкретні строки повернення коштів законодавством не встановлені.

Також читайте тут.