Документальне оформлення
Покупець не доплатив постачальнику 20 000 грн. ПДВ по заблокованій ПН, втративши можливість відобразити ПК з ПДВ на цю суму. А постачальник, у свою чергу, втратив можливість отримати частину вартості оплаченого товару.
Сторони, покупець і постачальник, запитують, чи можливо зробити взаємозалік боргу перед постачальником і заборгованості з ПДВ.
На наш погляд, казати в цій ситуації про взаємозалік недоречно.
Адже відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦКУ зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Тобто, зарахування можливе, якщо зустрічні вимоги однорідні. Що розуміти під однорідними вимогами?
В розглядуваній ситуації у покупця числиться кредиторська заборгованість перед постачальником на субрахунку 631 на суму 20 000 грн. і дебіторська заборгованість на субрахунку 644.
Обов’язок постачальника полягає у реєстрації ПН, на підставі якої покупець зможе відобразити ПК. А обов’язок покупця полягає у сплаті частини вартості товарів.
Наприклад, в Постанові ВС від 29.12.2021 р. у справі №826/17678/15 читаємо, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.
Тобто, вимоги будуть однорідні, якщо, приміром, одна сторона іншій має сплатити кошти, і інша сторона першій має сплатити кошти.
Але в розглядуваній ситуації вимоги не однорідні. Тому зарахування цих вимог неможливе.
На наш погляд, постачальник може простити покупцю частину боргу за поставлений товар в сумі 20 000 грн. Для цього сторони мають укласти відповідну додаткову угоду до первісного договору постачання. На підставі такої угоди кожна із сторін може скласти внутрішній первинний документ, приміром, акт про списання заборгованості. Акт складається керівником підприємства в довільній формі. На підставі угоди і акту списана заборгованість відображається в обліку.
А от покупець, на наш погляд, не має правових підстав якимось чином простити заборгованість з ПДВ за незареєстрованою ПН. ПКУ цього не передбачає. Хоча, звісно, сторони можуть написати про прощення такої заборгованості у додатковій угоді. Наприклад, написати, що покупець відмовляється вимагати від постачальника будь-яким чином, в тому числі в судовому порядку, реєстрації ПН на прощену суму боргу в сумі 120 000 грн, в т.ч. ПДВ 20 000 грн.
Але така умова договору не буде мати правових наслідків. Тому що, як зазначено вище, така можливість ПКУ не передбачена.
Поряд з цим, на підставі такої угоди, на наш погляд, покупець матиме право списати не тільки заборгованість, а й невідображений ПК, облікований на субрахунку 644: Дт 949 Кт 644. Детально про це ми писали тут.
Бухгалтерський облік у покупця
Списання кредиторської заборгованості і невідображеного ПДВ буде відображено такими проведеннями:
- Дт 631 Кт 719 – 20 000 грн (списана прощена заборгованість);
- Дт 949 Кт 644 – 20 000 грн (списана невідображена сума ПК з ПДВ).
ПДВ
Покупець втрачає можливість відобразити ПК з ПДВ на суму 20 000 грн. Інших наслідків з ПДВ немає.
Податок на прибуток
Сума прощеної заборгованості збільшує, а списана сума невідображеного ПК зменшує фінрезультат до оподаткування, що є основою для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).
Податкових різниць тут немає.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
