• Посилання скопійовано

Покупець не підписує акт приймання товару: коли нараховувати зобов’язання з ПДВ?

Постачальник-нерезидент постачає товар українському СГ на умовах DAP (на адресу покупця СГ). Товар доставляється власним ходом та передається від постачальника-нерезидента українському СГ на підставі акта приймання-передачі. Далі СГ як продавець постачає товар покупцю на умовах DDP і складає видаткову накладну. Згідно з договором право власності на товар переходить від постачальника до покупця на дату прийняття товару покупцем за видатковою накладною. Датою поставки товару є прийняття покупцем товару за кількістю та якістю на підставі акту приймання товару. На теперішній час акт не підписаний. На яку дату в цьому випадку у СГ виникають ПЗ з ПДВ?

Постачання імпортованого товару покупцю-резиденту – це звичайне постачання товару на митній території України. Тому податкові зобов’язання виникають на дату першої події (пп. 187.1 ПКУ): або на дату оплати, або на дату постачання товару.

Якщо цей товар вже оплачений покупцем, то ПЗ виникають на дату оплати незалежно від того, коли відбувається відвантаження товару покупцю.

А якщо товар ще не оплачений, то ПЗ виникають на дату відвантаження товарів. В даному випадку це буде дата, на яку покупець прийняв товар. Дата відвантаження товару може не збігатися з датою переходу права власності на товар. Для цілей ПДВ має значення саме дата відвантаження товару – та дата, на яку покупець фізично отримує товар. 

За умовами запитання, згідно умов договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця на дату прийняття товару покупцем за видатковою накладною, а датою поставки товару є прийняття покупцем товару за кількістю та якістю на підставі акту приймання товару. На практиці це може виглядати так: товар в упаковці доставлений на складі покупця, і право власності на нього перейшло до покупця на підставі видаткової накладної. Але покупець повинен ще розпакувати товар, перевірити його кількість та якість і скласти акт приймання товару. І от після цього покупець може розпоряджатися цим товаром – використосувати його або перепродати далі.

На теперішній час такий акт не підписаний. З цього робимо висновок, що якщо акт не підписаний, то це означає тільки те, що покупець не прийняв товар за кількістю та якістю. А це своєю чергою означає, що для цілей ПДВ постачання товару ще не відбулося, і без підписання такого акту покупець не може розпоряджатися цим товаром – адже він не знає, яка його кількість та якість.

Якщо товар вже фактично доставлено на адресу покупця, за видатковою накладною право власності на товар перейшло до покупця, а покупець необґрунтовано затримує його прийняття та підписання акту приймання, цю ситуацію потрібно врегулювати відповідно до укладеного з ним договору або звичаїв права, які застосовуються в таких випадках. Втім, це питання вже виходить за рамки обліку та оподаткування. З точки зору обліку та оподаткування відсутність акта приймання товару не дає можливості визнати цей товар відвантаженим покупцю, а відтак нарахувати в обліку доходи та податкові зобов’язання з ПДВ.

Отже, якщо товар не оплачений, то визнати податкові зобов’язання з ПДВ можна буде тільки тоді, коли будуть виконані всі умови договору щодо поставки товару, покупець прийме товар за кількістю та якістю і підпише акт приймання товару.

Звертаємо увагу, що в даному випадку має місце ланцюжок постачання: від постачальника-нерезидента до українського СГ, який продає цей товар далі покупцю. Тому СГ повинен оприбуткувати цей товар від нерезидента раніше момента відвантаження його своєму покупцю. Товар доставляється власним ходом та передається від постачальника-нерезидента українському СГ на підставі акта приймання-передачі товару. Тож спочатку СГ повинен підписати свій акт приймання-передачі товару від нерезидента, а потім оформити з покупцем акт приймання товару, за яким цей  товар буде переданий від нього покупцю.

Додатково нагадаємо, що для цілей бухобліку (не для цілей ПДВ!) факт переходу права власності на товар ще не означає, що реалізація товару відбулася. Питання про те, як визначити, коли вважати товар реалізованим, є досить об’ємним. Ми розглядали його у цій статті, у розділі: «Коли відображати дохід від експорту товару?». Цей матеріал актуальний також і для реалізації товару на території України.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20248
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024486
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024248