• Посилання скопійовано

Операція з продажу алкогольних коктейлів: що з ПН?

Чи потрібно при продажу коктейлів з вмістом імпортованого алкоголю (один чи декілька з інгредієнтів можуть бути імпортованим товаром) в податкових накладних в графі 3.2 ставити ознаку імпортованого товару?

Перша точка зору

Відповідно до пп. 2 п. 16 Порядку №1307 у разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 податкової накладної проставляється позначка «Х». Графа 3.2 заповнюється на всіх етапах постачання товару.

Тобто, графа 3.2 заповнюється, якщо продається імпортований товар.

Але коктейль виробляється з різних інгредієнтів. Коктейль – це інший товар (продукція), ніж складові, які в нього входять.

При продажу коктейлів продається коктейль, а не інгредієнти, які в нього входять.

Код УКТ ЗЕД коктейлю, виготовленого із використанням алкогольних напоїв – 22089069 «Інші напої, що містять спирт».

Згідно з Поясненнями до УКТЗЕД, затвердженими наказом Держмитслужби від 14.07.2020 р. №256, товарна категорія 22089069 включає також спиртні напої, змішані одне з одним, або спиртні напої, змішані з фруктовими або овочевими соками (коктейлі).

Так само консультує податкова, відповідаючи на питання в підкатегорії 109.02, ЗІР: «До якого коду УКТЗЕД відносяться коктейлі, виготовлені із використанням алкогольних напоїв для зазначення у фіскальному чеку?».

Поряд з цим імпортовані товари, які є складовими коктейлю, мають інший код УКТ ЗЕД.

З наведеного начебто можна зробити висновок, що при продажу коктейлів графа 3.2 не заповнюється.

 

Друга точка зору

Але далі дивимося відповідь податкової на інше питання в підкатегорії 101.16, ЗІР: «Чи потрібно проставляти позначку в графі 3.2 «ознака імпортованих товарів» податкової накладної, якщо з таких товарів були вироблені інші види продукції або такі товари були піддані достатній обробці/переробці на митній території України?».

Податкова зазначає, що код товару згідно з УКТЗЕД зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача.

Далі податкова зазначає, що ст. 36 гл.6 МКУ визначено, що країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених МКУ.

Згідно зі ст.40 гл.6 МКУ у разі, якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, в якій були здійснені останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки згідно з положеннями цієї статті.

Критеріями достатньої переробки є:

  1. виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
  2. зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);
  3. виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.

Критерії 2 та 3 достатньої переробки, для конкретних товарів встановлюються та застосовуються у порядку, що визначається КМУ.

Якщо стосовно конкретного товару такі критерії достатньої переробки, як правило адвалорної частки та виконання виробничих і технологічних операцій, не встановлено, то застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару згідно з УКТЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

Критерії 2 і 3 встановлюються для конкретних товарів і визначаються відповідно до міжнародних договорів (п. 1 Постанови КМУ від 20.12.2006 р. №1765). У додатку до Постанови №1765 наведено перелік операцій, за місцем проведення яких визначають країну походження.

Тому спочатку намагаємося застосувати до товарів правила адвалорної частки або виконання виробничих/технологічних операцій.

Згідно з додатком:

  • країною походження сумішей продуктів групи  22 «Алкогольні і безалкогольні напої та оцет» буде країна походження матеріалів, які становлять більше ніж 50 відсотків сумішей за вагою. Проте країною походження сумішей вина (товарна позиція 2204), вермуту (товарна позиція 2205), спиртів, лікерів та спиртних напоїв (товарна позиція 2208) повинна бути країна походження матеріалів, які становлять більше ніж 85 відсотків об’єму сумішей. Вага матеріалів однакового походження має братися разом;
  • коли жоден з використовуваних матеріалів не відповідає необхідному відсотку, країною походження сумішей буде країна, в якій відбувалося змішування.

Додаткове правило групи (для товарів цієї групи, крім товарної позиції 2208) - якщо країна походження не може бути визначена шляхом застосування основних правил та іншого додаткового правила (правил) групи, країною походження товарів вважається країна, з якої походить основна частина матеріалів, як це визначено з урахуванням ваги матеріалів.

Якщо ж за зазначеним критерієм визначити достатність переробки не виходить, дотримуємося критерію 1. Тобто, якщо імпортні інгредієнти на рівні перших чотирьох цифр мають інший код, ніж код коктейлю (2208), такий коктейль вважається українським товаром.

Отже, якщо критерію достатньої переробки дотримано, позначку в графі 3.2 податкової накладної проставляти не потрібно.

Якщо критерію достатньої переробки не дотримано, коктейль вважається імпортним товаром, а тому позначку в графі 3.2 слід проставляти.

 

Яка з цих точок зору обгрунтованіша?

На наш погляд, перша точка зору. Але податковій, напевно, буде ближче друга точка зору, чому підтвердження наведена вище консультація в "ЗІР!.

Та оскільки однозначної відповіді чинне законодавство не містить, для уникнення непорозумінь може бути доцільним отримати індивідуальну податкову консультацію.

 ***

Читайте також:

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.20246013
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202426
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024254