• Посилання скопійовано

Бюджетне відшкодування зменшується на податковий борг з ПДВ

У підприємства наявний податковий борг з орендної плати за землю. Підприємство заявило про бюджетне відшкодування з ПДВ. Втім перевіряльники при камеральній перевірці зменшили заявлене бюджетне відшкодування на суму боргу з орендної плати. Чи правомірні дії податківців?

Так, дійсно, із норми абз. 10  п. 200.12 ПКУ чітко не сказано про який саме податковий борг мова, втім консультант вважає, що із суті бюджетного відшкодування та норм ст. 200 ПКУ по бюджетному відшкодуванню, там мова йде саме про податковий борг з ПДВ. Тобто платник податку не може використатися заявлену суму по бюджетному відшкодуванню на інші державні податки, якщо має борг із ПДВ. Тобто спочатку шляхом бюджетного відшкодування має бути погашений борг з ПДВ, а потім вже решта суми відшкодування може використовуватися на розсуд платника податку (повернути на поточний рахунок (рядок 20.2.1); зарахувати у сплату інших податків (рядок 20.2.2)).

Навіть за формою Декларації із ПДВ розрахунок бюджетного відшкодування, так би мовити, «у використання» видно, що якщо у платника податків є податковий борг, то спершу заповнюється рядок 20.1 і лише якщо щось залишилось, то тоді можна переходити суму до рядків групи 20.2. Далі заповнюються рядки 20.3 та 21 за формулами, що наведені у декларації.

У підкатегорії 101.26 ресурсу «ЗІР»* податківці роз’яснюють, що  у разі наявності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку, такий платник має право зарахувати суму від’ємного значення ПДВ, сформовану за результатами такої податкової звітності, у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди та обліковувався в інтегрованій картці платника станом на перше число місяця, у якому було подано таку декларацію, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим.1 ПКУ, такого платника на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Крім цього, регіональні податківці (див. тут) колись зазначали, що Податковим кодексом України визначено, що у разі наявності у платника податку податкового боргу з ПДВ бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума ПДВ, зменшена на суму такого податкового боргу.

Також саме про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму податкового боргу саме із ПДВ говорили фахівці у Віснику ДФС (див. тут):

«… у графі 1 зазначається сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 2001 Податкового кодексу на момент подання декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20 — рядок 20.1 декларації)…»

Про те що мова саме про податковий борг із ПДВ, то це випливає із таких ІПК - від 10.08.2016 р. №17273/6/99-99-15-03-02-15, від 09.08.2016 р. №8394/Б/99-99-15-03-02-14, від 20.07.2016 р. №15705/6/99-99-15-03-02-15, від 30.05.2017 р. №415/6/99-99-12-02-01-15/ІПК.

Що стосується судової практики, то вона не є поширеною із цього питання, а наявні рішення насторожують. Так, дійсно є постанова Верховного суду України від 04.12.2018 по справі №818/123/17, в якій говориться, що  оскільки у нормі п. 200.12 ПКУ просто говориться про податковий борг, то слід розуміти повністю весь, тобто із будь-яких податків податковий борг.

А тут Верховний суд у Постанові від 21.05.2020 року по справі №0740/951/18, на жаль, також зазначав про податковий борг з ПДФО (втім опосередковано): «... суди вказали, що в судовому порядку підтверджено наявність у позивача податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, водночас не звернувши увагу на те, що за наслідками перегляду в касаційному порядку їх було скасовано з направленням справи на новий розгляд та відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року позов ФОП ОСОБА_1 щодо скасування податкових повідомлень-рішень задоволено».

Про зменшення бюджетного відшкодування на суму податкового боргу, що виник  по залишку несплаченої пені, говориться й в Рішенні Одеського окружного адмінсуду від 11.03.2020 р. у справі №420/8113/19.

В іншому судовому рішенні мова йде про податковий борг, що обліковується за інтегрованою карткою підприємства (див. Рішення Київського окружного адмінсуду від 15.04.2019 у справі №320/687/19).

В основному судові рішення стосуються того, підприємство немає податкового боргу, тобто суми не є узгодженими, наприклад, через те, що ведуться судові тяганини.

Оскільки, судячи із вищенаведеної практики, та оскільки консультанту відоме тільки одне судове рішення яке чітко визнає, що у нормі п. 200.12 ПКУ мова про будь-який податковий борг, решта (незначна кількість) судових рішень опосередковано це підтверджують, а більшість судових рішень про відсутність податкового боргу (не відомо чи мова про ПДВ, чи про якийсь інший податок), оскільки він ще не узгоджений, то радимо звернутися до юриста щодо доцільності судової тяганини.

Див. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.04.2017 р. №66218617.


* На яку дату визначається сума податкового боргу для зарахування від’ємного значення у його зменшення в податковій звітності з ПДВ (початок звітного періоду, за який подається податкова декларація чи в якому подається декларація)?

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20248
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252