Договір переведення боргу: «ПДВ-пастка»

Відповідно до пп. «а» та «б» пп. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Своєю чергою, згідно з пп. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як зазначено у пп. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

При цьому, не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (пп. 196.1.5 ПКУ).

Таким чином, спираючись на вищезазначені норми за даним питанням виникає така ситуація:

• первинний постачальник отримує кошти від покупця – у нього виникають ПЗ з ПДВ за фактом першої події передоплати;
• зобов’язання з поставки продукції переводяться на нового постачальника – ПДВ наслідків не виникає за пп. 196.1.5 ПКУ;
• підстав для коригування ПЗ та складання РК у первинного постачальника не виникає, оскільки не відбувається операції із повернення суми попередньої оплати – тобто не виконуються умови п. 192.1 ПКУ;
• при постачанні товарів новим постачальником у нього виникають ПЗ з ПДВ, та постачання товару є для нього першою подією (оскільки аванс отримував не він, а інший суб’єкт господарювання).

Питання ж необхідності коригування ПК з ПДВ покупцем при переведенні заборгованості на нового постачальника є доволі спірним. Так, з однієї сторони, як було зазначено вище, підстав за пп. 192.1 ПКУ коригувати суму ПДВ не виникає. Але з іншої сторони маємо ситуацію, що первинний постачальник не буде поставляти товари, відповідно сплачений аванс не є оплатою товарів (а отже, втрачається право на ПК). Крім того, якщо не коригувати ПК з ПДВ, то покупець отримує два ПК з ПДВ (від первинного постачальника та нового).

Тому все-таки, вважаємо, що незалежно від того, що первинний постачальник РК не складає і ПЗ не коригує, покупець має відкоригувати раніше нарахований ПК з ПДВ (за ПН від первинного постачальника) шляхом нарахування ПЗ з ПДВ та складання зведеної ПН за пп. 198.5 ПКУ (як і рекомендують податківці у ІПК від 19.07.2019 р. №3353/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Хоча прямо підстав для нарахування ПЗ з ПДВ у цьому випадку пп. 198.5 ПКУ не передбачено.

Для уникнення подібної «ПДВ - пастки», коли ПЗ з ПДВ нараховуються як первинним постачальником, так і новим, радимо первинним постачальником повернути кошти покупцю (на підставі цього склавши РК), з подальшим перерахуванням цих коштів новому постачальнику (і, відповідно, з визнанням ним ПЗ).