• Посилання скопійовано

Чи можна імпортувати товар резидентом Дія. Сіті без митного оформлення?

Резидент Дія. Сіті, платник ПнВК, неплатник ПДВ, оплатив іноземному постачальнику основний засіб вартістю до 600 євро. Чи обов'язково розмитнювати цей товар? Чи можна поставити на баланс основний засіб, якщо директор отримає його за кордоном і ввезе в Україну без декларування? Чи обкладатиметься така операція ПнВК? Які валютні ризики є у цьому випадку?

Щодо того, чи обов’язково розмитнювати ввезений товар, зазначимо, що згідно зі ст. 257 МКУ, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Товари, що переміщуються через митний кордон України суб'єктами господарювання (у тому числі резидентом Дія. Сіті), підлягають декларуванню митному органу, незалежно від їх вартості, крім випадків, визначених МКУ.

Хоча існують певні спрощення або звільнення для товарів низької вартості (наприклад, до 150 євро для поштових відправлень на адресу юридичної особи згідно з пп. 196.1.17 ПКУ та ст. 234 МКУ, ввезення основного засобу (товару) для використання у господарській діяльності компанії, навіть директором особисто, розглядається як імпорт товарів юридичною особою. Такий товар підлягає митному оформленню. Тобто, у розглядуваній ситуації товар (основний засіб) розмитнювати обов’язково.

Згідно зі ст. 472 МКУ, недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов’язковому декларуванню, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів з конфіскацією зазначених товарів.

Тепер розглянемо, чи можна поставити на баланс ОЗ, який ввезений без розмитнення. 

Отже, згідно зі ст. 9 Закону про бухоблік, підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Для імпортованих основних засобів одним із ключових первинних документів, що підтверджує легальність ввезення та завершення процедури імпорту, є належним чином оформлена митна декларація (МД).   

Відповідно до п. 8 НП(С)БО 7, первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам; реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати зі страхування ризиків доставки; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження тощо. Митна декларація є документом, що підтверджує суми митних платежів (навіть якщо вони нульові) та факт перетину товаром митного кордону.

Таким чином, поставити на баланс основний засіб, ввезений без митного оформлення (без МД), неможливо з точки зору дотримання законодавства. Це буде порушенням правил бухгалтерського обліку, а також митного законодавства. Відсутність МД свідчить про нелегальне походження активу на території України.

Стосовно оподаткування даної операції ПнВК зазначимо, що Резидент Дія Сіті, який є платником податку на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах (так званий ПнВК за ставкою 9%), сплачує цей податок з операцій, перелік яких визначено у пп. 135.2 ПКУ. Цей перелік включає, зокрема, виплату процентів на користь нерезидентів (з певними обмеженнями), надання фінансової допомоги неплатнику податку, безоплатне надання майна, виплати роялті в певних сумах, інвестиції в об'єкти за межами України тощо. Операція з придбання основного засобу (товару) у нерезидента за грошові кошти зазвичай не входить до переліку операцій, що є об'єктом оподаткування ПнВК за ставкою 9%. Таким чином, така операція, на наш погляд, не оподатковуватиметься ПнВК.

І на останок поговоримо, які ж валютні ризики існують у цьому випадку. 

Згідно з пп. 1 п. 9 Інструкції НБУ №7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми.  

Незначна сума дорівнює або є меншою за суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (див. пп. 5 п. 3 Інструкції №7, ч. 1 ст. 20 Закону  «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).

600 євро значно менше еквівалента за офіційним курсом НБУ 400 000 грн. Тому валютний нагляд за даною операцією не здійснюється. Тобто, валютних ризиків немає.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Золотухін Олександр

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Чи є «незначною» сума розрахунків при ЗЕД менше 400 тис. грн, якщо вона збільшиться через курс НБУ?
    Якщо на дату здійснення ЗЕД сума була менше, ніж 400 тис. грн, то валютна операція вважається незначною і не підлягає валютному нагляду, навіть, якщо при розрахунках, у зв’язку зі зміною курсу НБУ, така операція підпадає під валютний контроль
    16.10.202538
  • Коректність зміни коду УКТ ЗЕД при експорті та продажах в Україні
    Підприємство отримало товар з кодом УКТ ЗЕД 1806 90 19 00 (згідно з ПН постачальника). При експорті митні органи вимагають змінити код на 1806 90 31 00. Чи правомірна така зміна коду для митного оформлення експорту? Чи можна використовувати новий код 1806 90 31 00 для подальших внутрішніх продажів в Україні? Які податкові та митні ризики виникають у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД?
    10.10.2025253
  • Документальне підтвердження зовнішньоекономічного контракту
    Чи достатньо ТОВ на загальній системі мати електронну копію (PDF) зовнішньоекономічного контракту на поставку приладів, що містить відскановані печатки сторін, для підтвердження законності операції під час податкової перевірки, якщо сам контракт містить умову про юридичну силу копій, переданих електронними засобами зв'язку? Інвойси з печатками митниці у ТОВ є, вони надійшли разом з приладами
    26.09.2025355
  • Від якої вартості розраховувати податкову різницю за пп. 140.5.5-1 ПКУ при експорті товару?
    Підприємство, що коригує фінрезультат на податкові різниці, експортує товар нерезиденту з переліку КМУ №480. Нерезидент здійснив 100% передоплату. Від якої вартості (ціни в митній декларації чи суми, перерахованої за курсом на дату авансу) розраховувати 30% різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ? Крім того, чи потрібно застосовувати таку різницю до операції з безоплатної передачі зразків цьому ж нерезиденту?
    22.09.202558
  • Особливості оподаткування експорту товару нижче ціни придбання
    Експорт товару по ціні нижче собівартості. Які дії? Які податкові наслідки? Чи потрібна "дотяжка" з ПДВ?
    04.09.2025264