Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Згідно з п. 1 ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
ДПС у листі від 11.07.2018 р. №3060/ІПК/25-01-12-01-09 зазначила, що незалежно від того, що згідно з умовами цивільно-правового договору виконання обов'язку щодо оплати за товари/послуги покладено на іншу особу, податкова накладна складається та реєструється в ЄРПН платником ПДВ - постачальником товарів/послуг на покупця (отримувача) таких товарів/послуг.
Оскільки, за умов запитання, трьохстороннім договором передбачено, що комісіонер є замовником, то відповідно постачальник має складати ПН саме на нього, як на фактичного отримувача-замовника послуг (тим більше це випливає з суті договору комісії). Зважаючи на те, що комісіонер не є платником ПДВ, постачальник мав би скласти податкову накладну як на неплатника ПДВ.
Своєю чергою, комісіонер не є платником ПДВ, а отже, на подальшу передачу послуг комітенту ПЗ з ПДВ у нього не виникає.
Відповідно до пп. «а» пп. 198.1 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. У даному випадку комітент не здійснює придбання цих послуг (на підставі договору комісії), а лише їх оплачує. Тому право на ПК за отримано від постачальника податковою накладною у комітента не виникає.
При цьому, за пп. 198.5 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст.196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 ПКУ та операцій, передбачених пп. 197.11 ПКУ).
У даному ж випадку комітент не має права на ПК, тому нараховувати ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ у разі використання придбаних послуг у операціях, що не є об’єктом оподаткування ПДВ (або звільнених) не потрібно.
У комісіонера, неплатника ПДВ, у даному випадку жодних негативних наслідків не виникає, оскільки він не є платником ПДВ, тож відповідно ані ПК, ані ПЗ він не нараховує.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
