• Посилання скопійовано

Виправлення помилок при нарахуванні ПДВ з продажу ОЗ: які наслідки?

Юрособа (платник ПДВ, загальна системп) продавала ОЗ, ПДВ нараховувала на балансову вартість ОЗ з урахуванням суми зносу за місяць виведення із експлуатації, а не з балансової вартості на початок періоду, тобто занижена мінімальна база оподаткування. Які наслідки? Як відобразити у звітності, якщо в декларації за 2019 р. від’ємне ПДВ?

Балансова вартість - це залишкова вартість об'єкта ОЗ, виведеного з експлуатації, яка визначається як різниця між його первісною (переоціненою) вартістю та сумою зносу на дату балансу. А залишкова вартість — це різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і його сумою накопиченої амортизації (зносу) (п. 4 П(С)БО 7).

Згідно з пп. 188.1 ПКУ база обкладення ПДВ операцій постачання необоротних активів визначається виходячи з їх договірної вартості, але не може бути нижча від їх балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерському обліку на початок звітного періоду, протягом якого відбувалися такі операції.

Якщо переведення ОЗ і їх продаж відбудуться в різних періодах, то мінімальною межею бази оподаткування ПДВ буде вартість, яка сформована на рахунку 286 на початок звітного періоду, в якому буде продано об’єкт ОЗ. У разі, якщо переведення ОЗ на рахунок 286 і його безпосередній продаж відбулися в одному звітному періоді, то за мінімальну базу ПДВ треба прийняти залишкову вартість на початок періоду, в якому ОЗ переведений без урахування суми амортизації.

Якщо отримане значення виявиться менше продажної вартості об’єкта ОЗ, то ніякого донарахування ПДВ не знадобиться, а якщо більше, то складається дві ПН, які підлягають обов’язковій реєстрації:

а) одна — на фактичну (договірну) вартість ОЗ;

б) другу — на донарахування до мінімальної бази з типом причини «15».

Такі ПН/РК підприємство може зареєструвати у ЄРПН із порушенням установлених ПКУ строків протягом 1095 к.дн. із дати їх складання, при цьому заплативши штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК за недотримання граничного строку реєстрації, розмір якого залежить від кількості днів прострочення та суми податку зазначеної в такій ПН/РК. 

Донарахування ПДВ призведе до зменшення показника рядка 21 декларації з ПДВ. Відповідно до п. 5 та 6 Наказу №21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок. У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Якщо після виправлення виникає значення у рядку 18, то відповідно до пп. 50.1 ПКУ суму недоплати та самостійно розраховану штрафу слід сплатити до подання уточнюючого розрахунку. 

Щоб уникнути донарахування ПДВ, за можливості можна провести уцінку, зменшення корисності ОЗ чи змінити метод амортизації/строк корисного використання таким чином, щоб балансова вартість ОЗ була менше його продажної вартості.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.20245863
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024253