Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?

ПДВ

В першу чергу необхідно визначити, що саме постачає підприємство – товар чи послугу.

Відповідно до пп. 14.1.244 ПКУ, товари — матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Для потреб оподаткування операцій з переміщення майна та енергії через митний кордон України термін «товари» вживається у значенні, визначеному МКУ.

Відповідно до п. 57 ч. 1 ст. 4 МКУ, товари — будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ).

ПКУ не містить окремого визначення послуг. Тож зміст послуг визначаємо через інші поняття. 

Відповідно до пп. 14.1.185 ПКУ, постачання послуг — будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Постачання послуг для цілей розділу V ПКУ — це все те, що не є постачанням товарів. Більш детально це питання ми розглядали тут.

Google Cloud G Suite Business for Work -програмне забезпечення, яке передбачає надання доступу на певний термін до хмарних сервісів, зокрема синхронізує в умовах реального часу роботу Гугл-застосунків всіх користувачів. Крім доступу також окремо надаються і застосунки, що містять особисту інформацію користувачів, їх власність. Тож по суті продається комплексний продукт, що розроблений з використанням об’єктів інтелектуальної власності. 

ДПС у своїй консультації ЗІР визначає операції з надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами для цілей оподаткування ПДВ як постачання послуг.

Пунктом 185.1 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції з постачання товарів та послуг, місце постачанняяких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ. В цьому випадку місце постачання визначається як місцезнаходження отримувача елекронних послуг відповідно до пп. 186.3-1 ПКУ.

Пунктом 208.2 ПКУ визначено, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок, зокрема, за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену відповідно до пп. 190.2 ПКУ. При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. 

Звертаємо увагу, що тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільнялися від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті. Тобто, починаючи з 1 січня 2023 року підприємство мало визнавати ПЗ з ПДВ та складати ПН.

У разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України:

• «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» - умовний ІПН «500000000000»;
• «Постачальник (продавець)» - найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент). Якщо перекласти найменування не можливо заповнення даного реквізиту проводиться мовою оригіналу  
• «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» - не заповнюється;
•  У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.

У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента.

При складанні податкової накладної за операцією з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України реквізит «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється ні для постачальника (продавця), ні для отримувача (покупця) (ЗІР категорія 101).

Решта реквізитів заповнюються відповідно до норм Порядку №1307.

Номенклатура в ПН зазначається за даними інвойса. 

Відповідно до консультації ДПС підприємство надає послугу, тому резидент заповнює поле 3.3, визначаючи код послуги згідно з ДКПП. 

Код ДКПП платник визначає самостійно, а за необхідності може звернутися до Торгово-промислової палати України.

Перерахунок ПДВ

Підприємство реалізує програмну продукцію нерезидентам та резидентам. Відповідно закуповує товари та послуги з ПДВ призначені для одночасного використання у двох видах діяльності: і в оподатковуваній, і в неоподатковуваній діяльності. 

Платники податку, які використовували придбані з ПДВ товари, послуги, необоротні активи одночасно частково в оподатковуваних операціях, а частково в неоподатковуваних, звільнених або таких, що не є господарською діяльністю підприємства мають зробити річний перерахунок ПДВ. 

Тобто це стосується платників податку, які протягом року нараховували ПЗ з ПДВ за пп. 199.1 ПКУ, який вимагає: у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати ПЗ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену ПН в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) ПДВ під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях. Про це ми писали тут.

Проте, якщо придбані з ПДВ товари, послуги, необоротні активи можна чітко розділити на такі, що використовувалися в оподатковуваних, і такі, що використовувалися в неоподатковуваних операціях (тобто одночасного використання конкретних товарів, послуг, необоротних активів частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних операціях не відбувалося), то річний перерахунок робити не потрібно. 

Оскільки підприємство може ідентифікувати, які саме ПЗ використовуються в неоподатковуваних операціях, то річний перерахунок робити не потрібно. Та за даними операціями необхідно буде визнати ПЗ відповідно до пп.198.5, скласти та зареєструвати ПН.

Штрафи

Якщо підприємство не визначало ПЗ з ПДВ у 2023 р., то необхідно скласти та зареєструвати ПН. Це передбачає уточнення ПЗ у декларації з ПДВ.

ДПС визначило порядок дій платника, якщо ПН не склали та не зареєстрували, про це ми писали тут. Виправлення помилок в декларації з ПДВ розглянуто тут.

Розмір та порядок визначення штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН розглядали тут, тут і тут.

Зауважимо, що податківці у підкатегорії 132.01 ЗІР вказали, що Законом №3219 внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до пп. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, який доповнено новим пп. 69.38, згідно з яким тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом від 24.02.2022 р. №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ПКУ, та пені. Тут мається на увазі звільнення від «самоштрафу» 3% при донарахуванні податкових зобов’язань з ПДВ та пені.