ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Придбання авіаквитків організатором заходу для проїзду іноземних учасників: що з ПДВ?

Компанія надає послуги з організації різного виду заходів у вигляді цілісного продукту (організація заходу), до складу якого входять послуги з організації проживання, харчування, а також придбання авіаквитків для прибуття учасників. Чи може компанія надаючи вказану послугу, не оподатковувати її ПДВ?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Запитання: Компанія надає послуги з організації різного виду заходів (семінари, конференції тощо). Послуги комплексні та складаються з організаційних функції, послуг з проживання, харчування, організації проїзду учасників (забезпечення квитками тощо). Замовнику надаємо як цілісний продукт – організація заходу. Незалежно від складових такого продукту, всю послугу оподатковуємо ПДВ, чи не оподатковуємо, якщо захід проводиться за межами митної території України (п. 186.2.3 ПКУ). 

Проблема виникла при наданні послуг бюджетній організації (КМДА) з організації відряджень для проведення рекламно-інформаційних турів для іноземних представників ЗМІ до м. Києва. Замовник беззаперечно наполягає на включенні до складу послуги лише оплату авіаквитків (яка сплачена Кийавіа міжнародний рейс, в т.ч. ПДВ лише з сервісного збору). Форму акту замовник надав свою і вказав послуги без ПДВ. У додатку до акту вказано лише забезпечення авіаквитками. Свою позицію замовник мотивує бюджетним законодавством. Чи може компанія надаючи вказану послугу, не оподатковувати її ПДВ? Чи маємо ми право перепродавати самі квитки, не включаючи їх до комплексної послуги? Чи є особливі вимоги до продавців квитків (авіа, залізничних тощо)?

Відповідь: Відповідно до пп. «е» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Нормами пп. «а» пп. 195.1.3 ПКУ передбачено, що постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. 

Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. 

ГУ ДФС у Кіровоградській області в ІПК від 12.09.2017 р. №1917/ІПК/11-28-12-01-16 повідомляє, що у разі постачання безпосередньо підприємством-перевізником послуг з міжнародного перевезення пасажирів з оформленням єдиного міжнародного перевізного документа, дані операції оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою. При цьому пп. «а» пп. 195.1.3 ПКУ не конкретизуються види міжнародного перевезення пасажирів (регулярні, нерегулярні, маятникові) та не визначається, ким замовлені дані послуги.

Згідно із Методологічними основами та поясненнями до позиції Класифікації видів економічної діяльності, затвердженими наказом Держкомстату від 23.12.2011 р. №396, організування конгресів і торговельних виставок позначається кодом КВЕД 82.30. Цей клас включає організування, просування і/або проведення різних подій, таких як бізнес-покази, збори, конференції та зустрічі, з організацією та наданням персоналу для роботи в місцях проведення подібних заходів або без надання персоналу.

Отже, організатор конгресів, торговельних виставок та інших подібних заходів безпосередньо міжнародні перевезення пасажирів не здійснює, а замовляє їх у перевізника шляхом придбання квитків.

В п. 2 розд. ІІ Авіаційних правил України «Правил повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу», затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 26.11.2018 р. №1239 (далі – Правила №1239) зазначено, що перевезення пасажирів і багажу є предметом правил авіаперевізника, а також тарифних нормативів авіаперевізника, чинних на дату видачі квитка (оформлення електронного квитка), якщо таку дату не можна визначити – на дату початку перевезення.

При цьому укладення договору повітряного перевезення та його умови підтверджуються квитком, який видається пасажиру авіаперевізником або агентом з продажу (п. 2 гл. 1 розд. ІІІ Правил №1239).

ДФС в листах від 02.12.2016 р. №26164/6/99-99-15-03-02-15 та від 01.09.2015 р. №18663/6/99-99-19-03-02-15 повідомляє, що послуга із залізничного або авіаційного перевезення надається пасажиру самим перевізником, проїзний документ є за своєю суттю договором на перевезення, що укладається між пасажиром і відповідним перевізником, а тому не може бути об'єктом договору між іншими учасниками процесу оформлення замовлення на продаж проїзних документів. 

При цьому транспортний квиток, що містить загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами. Одночасно транспортний квиток є документом, який дає право на отримання податкового кредиту (за умови дотримання інших правил щодо формування податкового кредиту) без отримання податкової накладної (пп. «а» п. 201.11 ПКУ) тільки платнику податку, який безпосередньо отримує послуги перевезення. Тому транспортний квиток не може бути підставою ні для визначення податкових зобов'язань, ні для формування податкового кредиту в особи, яка лише прийняла замовлення на його оформлення. 

Таким чином, суб'єкт господарювання, який є перевізником (надає послуги перевезення), визначає свої податкові зобов'язання з ПДВ з вартості наданих ним послуг з перевезення. У податковій накладній, що складається суб'єктом господарювання, який надає послуги з перевезення відображається вартість послуг з перевезення. 

Суб'єкт господарювання, який не є перевізником (не надає послуги перевезення) та здійснює лише приймання замовлень на продаж залізничних або авіаційних квитків (в т.ч. електронних), приймання коштів за квитки та повернення коштів за невикористані квитки, визначає свої податкові зобов'язання з ПДВ лише з вартості наданих ним послуг щодо виконання замовлення на продаж таких проїзних документів. 

У податковій накладній, що складається суб'єктом господарювання, який здійснює приймання замовлень на продаж залізничних чи авіаційних квитків, відображається вартість послуг, наданих у зв'язку з виконанням такого замовлення, та сума ПДВ, визначена з вартості таких послуг. 

Отже, суб'єкт господарювання, який не є перевізником та здійснює приймання замовлень на продаж залізничних та авіаційних квитків, приймання коштів за квитки та повернення коштів за невикористані квитки, повинен визначати свої податкові зобов'язання з ПДВ та податковий кредит без урахування вартості проїзного документа, отриманого ним від особи, яка здійснила замовлення проїзного документа.

При цьому в податковій накладній, що має бути складена таким суб'єктом господарювання, який здійснює приймання замовлень на продаж залізничних чи авіаційних квитків, не повинні враховуватися кошти, отримані в оплату вартості проїзного документа. 

Така податкова накладна складається лише на вартість послуг, наданих у зв'язку з таким замовленням та поверненням (посередницьких послуг), оскільки ці послуги є об'єктом оподаткування ПДВ на загальних підставах відповідно до пп. «б» п. 185.1 ПКУ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Коригування на 30% за пп. 140.5.4 ПКУ у 2026 році: розрахунок без ПДВ та алгоритм дій за даними ДПС (аудіоверсія)
    Юрособа на загальній системі звітує з податку на прибуток щоквартально та застосовує податкові різниці. За підсумками 9 місяців обсяг придбання у неприбуткових організацій перевищив 25 розмірів мінімальної зарплати (порівняння проводилося за сумою без ПДВ). Чи правильно нараховувати збільшуюче 30% коригування фінрезультату від повної договірної вартості з урахуванням ПДВ, чи база береться без ПДВ?
    10.11.202629
  • Зменшувальний РК на 66 066 грн у 2026 році: алгоритм відображення в декларації з ПДВ (аудіоверсія)
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, отримало аванс 871 200 грн 16.09.2026. Поставку на 805 134 грн здійснено 29.09.2026, цього ж дня за листом покупця повернуто залишок 66 066 грн і складено зменшувальний РК. Покупець зареєстрував його 15.10.2026. Чи можна зменшити податкові зобов’язання за вересень? У яких рядках декларації та додатках відобразити РК? ТОВ подає декларацію з додатком Д1, має ПДВ до сплати
    10.11.202630
  • Дата виписки РК_РЕЗ_2 за експортною МД: правила пп. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ та позиція ДПС (аудіоверсія)
    Підприємство експортувало насіння ріпаку в режимі експортного забезпечення (РЕЗ). Було зареєстровано забезпечувальну податкову накладну (ПН_РЕЗ) від 08.09.2026 року. Звичайну митну декларацію типу ЕК10АА оформлено 09.09.2026 року, а фактичний перетин митного кордону України відбувся 14.10.2026 року. Якою датою платник податку повинен скласти розрахунок коригування типу 2 (РК_РЕЗ_2) для приведення показників накладної у відповідність із даними митної декларації?
    10.11.202622
  • Податковий кредит за МД від 31.10.2026 року: алгоритм дій за ст. 198 ПКУ та розʼясненнями ДПС (аудіоверсія)
    Митна декларація оформлена 31.10.2026 року, проте в Електронному кабінеті у реєстрі операцій зазначено: дата операції — 01.11.2026, а дата документа — 31.10.2026 р. У якому звітному періоді (жовтень чи листопад 2026 року) платник податку на додану вартість має право та зобов’язаний відобразити податковий кредит?
    10.11.202696
  • Дата податкової накладної за пп. 187.7 ПКУ у 2026 році: ризики та алгоритм дій (аудіоверсія)
    ТОВ на загальній системі (платник ПДВ) надало послуги бюджетній організації (акт підписано 16.09.2026 р.). Оплата за надані послуги надійшла на поточний рахунок 20.10.2026 р. із посиланням у банківській виписці на договір та акт від 16.09.2026 р. Чи правомірно складати податкову накладну датою отримання коштів (20.10.2026 р.) згідно з пп. 187.7 ПКУ, а не датою підписання акта наданих послуг?
    10.11.202646