• Посилання скопійовано

Придбання авіаквитків організатором заходу для проїзду іноземних учасників: що з ПДВ?

Компанія надає послуги з організації різного виду заходів у вигляді цілісного продукту (організація заходу), до складу якого входять послуги з організації проживання, харчування, а також придбання авіаквитків для прибуття учасників. Чи може компанія надаючи вказану послугу, не оподатковувати її ПДВ?

Запитання: Компанія надає послуги з організації різного виду заходів (семінари, конференції тощо). Послуги комплексні та складаються з організаційних функції, послуг з проживання, харчування, організації проїзду учасників (забезпечення квитками тощо). Замовнику надаємо як цілісний продукт – організація заходу. Незалежно від складових такого продукту, всю послугу оподатковуємо ПДВ, чи не оподатковуємо, якщо захід проводиться за межами митної території України (п. 186.2.3 ПКУ). 

Проблема виникла при наданні послуг бюджетній організації (КМДА) з організації відряджень для проведення рекламно-інформаційних турів для іноземних представників ЗМІ до м. Києва. Замовник беззаперечно наполягає на включенні до складу послуги лише оплату авіаквитків (яка сплачена Кийавіа міжнародний рейс, в т.ч. ПДВ лише з сервісного збору). Форму акту замовник надав свою і вказав послуги без ПДВ. У додатку до акту вказано лише забезпечення авіаквитками. Свою позицію замовник мотивує бюджетним законодавством. Чи може компанія надаючи вказану послугу, не оподатковувати її ПДВ? Чи маємо ми право перепродавати самі квитки, не включаючи їх до комплексної послуги? Чи є особливі вимоги до продавців квитків (авіа, залізничних тощо)?

Відповідь: Відповідно до пп. «е» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Нормами пп. «а» пп. 195.1.3 ПКУ передбачено, що постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. 

Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. 

ГУ ДФС у Кіровоградській області в ІПК від 12.09.2017 р. №1917/ІПК/11-28-12-01-16 повідомляє, що у разі постачання безпосередньо підприємством-перевізником послуг з міжнародного перевезення пасажирів з оформленням єдиного міжнародного перевізного документа, дані операції оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою. При цьому пп. «а» пп. 195.1.3 ПКУ не конкретизуються види міжнародного перевезення пасажирів (регулярні, нерегулярні, маятникові) та не визначається, ким замовлені дані послуги.

Згідно із Методологічними основами та поясненнями до позиції Класифікації видів економічної діяльності, затвердженими наказом Держкомстату від 23.12.2011 р. №396, організування конгресів і торговельних виставок позначається кодом КВЕД 82.30. Цей клас включає організування, просування і/або проведення різних подій, таких як бізнес-покази, збори, конференції та зустрічі, з організацією та наданням персоналу для роботи в місцях проведення подібних заходів або без надання персоналу.

Отже, організатор конгресів, торговельних виставок та інших подібних заходів безпосередньо міжнародні перевезення пасажирів не здійснює, а замовляє їх у перевізника шляхом придбання квитків.

В п. 2 розд. ІІ Авіаційних правил України «Правил повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу», затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 26.11.2018 р. №1239 (далі – Правила №1239) зазначено, що перевезення пасажирів і багажу є предметом правил авіаперевізника, а також тарифних нормативів авіаперевізника, чинних на дату видачі квитка (оформлення електронного квитка), якщо таку дату не можна визначити – на дату початку перевезення.

При цьому укладення договору повітряного перевезення та його умови підтверджуються квитком, який видається пасажиру авіаперевізником або агентом з продажу (п. 2 гл. 1 розд. ІІІ Правил №1239).

ДФС в листах від 02.12.2016 р. №26164/6/99-99-15-03-02-15 та від 01.09.2015 р. №18663/6/99-99-19-03-02-15 повідомляє, що послуга із залізничного або авіаційного перевезення надається пасажиру самим перевізником, проїзний документ є за своєю суттю договором на перевезення, що укладається між пасажиром і відповідним перевізником, а тому не може бути об'єктом договору між іншими учасниками процесу оформлення замовлення на продаж проїзних документів. 

При цьому транспортний квиток, що містить загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами. Одночасно транспортний квиток є документом, який дає право на отримання податкового кредиту (за умови дотримання інших правил щодо формування податкового кредиту) без отримання податкової накладної (пп. «а» п. 201.11 ПКУ) тільки платнику податку, який безпосередньо отримує послуги перевезення. Тому транспортний квиток не може бути підставою ні для визначення податкових зобов'язань, ні для формування податкового кредиту в особи, яка лише прийняла замовлення на його оформлення. 

Таким чином, суб'єкт господарювання, який є перевізником (надає послуги перевезення), визначає свої податкові зобов'язання з ПДВ з вартості наданих ним послуг з перевезення. У податковій накладній, що складається суб'єктом господарювання, який надає послуги з перевезення відображається вартість послуг з перевезення. 

Суб'єкт господарювання, який не є перевізником (не надає послуги перевезення) та здійснює лише приймання замовлень на продаж залізничних або авіаційних квитків (в т.ч. електронних), приймання коштів за квитки та повернення коштів за невикористані квитки, визначає свої податкові зобов'язання з ПДВ лише з вартості наданих ним послуг щодо виконання замовлення на продаж таких проїзних документів. 

У податковій накладній, що складається суб'єктом господарювання, який здійснює приймання замовлень на продаж залізничних чи авіаційних квитків, відображається вартість послуг, наданих у зв'язку з виконанням такого замовлення, та сума ПДВ, визначена з вартості таких послуг. 

Отже, суб'єкт господарювання, який не є перевізником та здійснює приймання замовлень на продаж залізничних та авіаційних квитків, приймання коштів за квитки та повернення коштів за невикористані квитки, повинен визначати свої податкові зобов'язання з ПДВ та податковий кредит без урахування вартості проїзного документа, отриманого ним від особи, яка здійснила замовлення проїзного документа.

При цьому в податковій накладній, що має бути складена таким суб'єктом господарювання, який здійснює приймання замовлень на продаж залізничних чи авіаційних квитків, не повинні враховуватися кошти, отримані в оплату вартості проїзного документа

Така податкова накладна складається лише на вартість послуг, наданих у зв'язку з таким замовленням та поверненням (посередницьких послуг), оскільки ці послуги є об'єктом оподаткування ПДВ на загальних підставах відповідно до пп. «б» п. 185.1 ПКУ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Як відобразити доплачене мито та ПДВ за МД 2023 року?
    В грудні 2023 року було коригування митної вартості імпортованого товару згідно зі ст. 55 МКУ. Внаслідок коригування було збільшено суму ввізного мита та ПДВ. Оскільки підприємство планувало відразу подавати до суду, собівартість товару не була збільшена на суму доплаченого мита, а сума доплаченого ПДВ не була включена до податкового кредиту. У вересні 2025 року отримано рішення суду не на користь підприємства. Як тепер відкоригувати податковий кредит та собівартість товару?
    Сьогодні 11:1810
  • Чи є ПДВ при списанні, заліку чи переведення боргу за роялті?
    Чи виникає об’єкт оподаткування ПДВ за ліцензійним договором щодо виплати роялті у разі припинення зобов’язань шляхом спливу строку позовної давності, прощення боргу, переведення боргу, взаємозаліку чи відступлення права грошової вимоги, з урахуванням таких варіантів: обидві сторони – резиденти; ліцензіат – нерезидент, ліцензіар – резидент; ліцензіат – резидент, ліцензіар – нерезидент?
    Сьогодні 10:578
  • Податкові зобов'язання з ПДВ при продажу неплатником ПДВ на суму більшу ніж 1 млн грн
    ТОВ, що не є платником ПДВ, планує продаж товару у жовтні на суму більшу ніж 1 млн грн. Чи виникають у нього податкові зобов'язання з ПДВ за цією операцією, враховуючи, що сума перевищує поріг обов'язкової реєстрації у 1 млн грн?
    29.09.2025457
  • Реєстрація благодійної організації платником ПДВ при безоплатній передачі авто вартість більше 1 млн грн
    Чи повинна благодійна організація, яка має статус неприбутковості та не є платником ПДВ, реєструватися платником ПДВ при безоплатній передачі легкового автомобіля, вартість якого перевищує 1 млн грн, якщо цей автомобіль був отриманий як благодійна пожертва?
    29.09.202527
  • Аванс повернено після сплину 1095 днів: суму незареєстрованого РК списуємо на витрати?
    Приватне підприємство отримало передплату за товар від іншого підприємства в м. Каховка ще до початку війни. Наразі до нього звернувся їх головний офіс (Київ) про повернення коштів, товар їм уже не потрібний. У разі повернення коштів, ПП не зможе зареєструвати РК та зменшити свої зобов'язання з ПДВ, бо вже минуло 1095 днів. Вони стверджують, що воно має право віднести суму ПДВ на витрати, але не всі 20%, а тільки 18%. Чи справді це так?
    26.09.202592