• Посилання скопійовано

Пайовий внесок у розвиток інфраструктури міста: ПДВ та податок на прибуток

Як замовник будівництва має обліковувати в бухобліку (це собівартість або витрати періоду) пайовий внесок у розвиток інфраструктури, якщо він не є податком, товаром, послугою, а на основі ІПК ДФС у Чернiвецькiй області №2682/ІПК/24-13-12-01 вважається грошовими коштами?

Що таке пайовий внесок у розвиток інфраструктури?

Відповідно до ст. 40 Закону №3038 замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

При цьому пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

 

Податок на прибуток

У листах  від 19.10.2015 №9707/К/99-99-19-02-02-14від 10.11.2015 р. №10463/К/99-99-19-02-02-14 ДФСУ зазначає: у ПКУ не передбачені різниці, на які коригується фінансовий результат до оподаткування, щодо пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста. Тобто такі операції відображають згідно з правилами бухгалтерського обліку. Без врахування різниць (окрім збитків минулих років) визначати базу оподаткування податком на прибуток можуть платники, у яких бухгалтерський дохід за останній рік не перевищує 20 млн грн (пп. 134.1.1 ПКУ).

Про це також зазначали податківці тут>>

 

Бухоблік

За загальним правилом згідно з п. 7. П(С)БО 16, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому їх було здійснено. Про це також наголошували податківці, коли говорили про цей пайовий внесок.

Пайовий внесок на розвиток інфраструктури перераховується до місцевого бюджету (п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України). Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету призначено рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами» (Інструкція №291). Отже, нарахування пайового внеску на розвиток інфраструктури відображається за кредитом субрахунку 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами». Отож, в бухобліку пайовий внесок на розвиток інфраструктури слід розглядати як обов’язковий платіж до бюджету.

Згідно з п. 18 П(С)БО 16, податки, збори й інші передбачені законодавством обов’язкові платежі відносяться до адміністративних витрат, окрім податків, зборів й обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг.

Оскільки відповідно до норм Закону №3038 пайовий внесок на розвиток інфраструктури є обов’язковим до сплати замовником будівництва, то, вважаємо, що пайовий внесок має бути віднесений до собівартості будівництва (Дт 151 Кт 642), а не до витрат звітного періоду у вигляді адмінвитрат.

Вважаємо, що таке проведення як Дт 151 Кт 642  слід одноразово на всю суму пайового внеску провести на дату укладання договору про пайову участь. Сплату пайового внеску здійснюють згідно з умовами договору й на дату здійснення такого внеску слід показати проведення: Дт 642 Кт 311.

Якщо замовник будує об’єкт для продажу, то після завершення будівництва слід відобразити виникнення товару  - Дт 28 Кт 151, а якщо для власних потреб, то введення в експлуатацію ОЗ - Дт 103 Кт 151.

Тож, вважаємо, що пайовий внесок включається до вартості об'єкта нерухомості незалежно від того, що будується – об'єкт для продажу чи об'єкт основних засобів. Такої позиції притримується й Мінфін – див. лист від 07.08.2006 р. №31-34000-10-10/16575.

Крім цього, вважаємо, що в даному випадку не слід створювати забезпечення під сплату суми пайового внеску. За визначенням, наведеним у п. 4 П(С)БО 11, забезпечення – це зобов'язання з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу. В нашому випадку і сума, і гранична дата погашення пайового внеску добре відомі, адже будуть зазначені у договорі.

 

ПДВ

Відповідно до ІПК ДФС у Чернiвецькiй області від 18.06.2018 р. №2682/ІПК/24-13-12-01 кошти, що замовник сплатив до місцевого бюджету як пайовий внесок на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста, не визначають товаром/послугами і не оподатковують ПДВ.

Про це також зазначали ДФС у листі від 13.10.2016 р. №3317/10/25-01-15-01-09.

Щоправда, податківці ІПК ДФС у Чернiвецькiй області від 18.06.2018 р. №2682/ІПК/24-13-12-01 доповнили це роз’яснення, зазначивши, що й суму відшкодування (у грошовій формі) пайового внеску у розвиток інфраструктури міста, що сплатила одна сторона договору про комплексну забудову (забудовник) другій стороні зазначеного договору, не визначають як товари/послуги, і вона не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Звичайно ж, питання, яке було сформовано у запиті, нам не відомо. Можливо, запитував підрядник, який самостійно сплатив за замовника пайовий внесок, а потім відповідно до договору про будівництво отримав компенсацію понесених витрат. Та в будь-якому випадку в бухобліку замовника сплачений пайовий внесок, як ми з’ясували вище, не є витратами звітного періоду, які б в подальшому компенсували треті особи. Такі витрати капіталізуються незалежно від того, ОЗ, що будується, призначається для власного використання у своїй госпдіяльності чи для продажу.

 

На замітку!

Згідно з п. 15 П(С)БО 18 адміністративні витрати у вигляді податків, зборів й інших передбачених законодавством обов’язкових платежів, можуть бути визнані витратами за будівельним контрактом, якщо:

а) ці витрати безпосередньо пов'язані з виконанням цього будівельного контракту;

б) окреме відшкодування цих витрат за умовами цього будівельного контракту покладено на замовника.

До витрат за будівельним контрактом також включаються витрати, яких зазнав підрядник при укладенні будівельного контракту, якщо існує імовірність його підписання і достовірної оцінки цих витрат (п. 16 П(С)БО 18).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Калашян Катерина

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Оплата від покупця зарахована наступного дня: яка дата ПН?
    Виникло питання щодо дати виписки ПН: перша подія - покупець сплатив за товар 19 вересня, підтверджується платіжним дорученням та банківською випискою. Банк зарахував кошти на рахунок продавця 22 вересня, що підтверджується банківською випискою. Якою датою продавець має виписати ПН? Які документи потрібні для покупця і продавця, щоб не було заперечень у ДПС?
    30.09.202574
  • Як відобразити доплачене мито та ПДВ за МД 2023 року?
    В грудні 2023 року було коригування митної вартості імпортованого товару згідно зі ст. 55 МКУ. Внаслідок коригування було збільшено суму ввізного мита та ПДВ. Оскільки підприємство планувало відразу подавати до суду, собівартість товару не була збільшена на суму доплаченого мита, а сума доплаченого ПДВ не була включена до податкового кредиту. У вересні 2025 року отримано рішення суду не на користь підприємства. Як тепер відкоригувати податковий кредит та собівартість товару?
    30.09.202524
  • Чи є ПДВ при списанні, заліку чи переведення боргу за роялті?
    Чи виникає об’єкт оподаткування ПДВ за ліцензійним договором щодо виплати роялті у разі припинення зобов’язань шляхом спливу строку позовної давності, прощення боргу, переведення боргу, взаємозаліку чи відступлення права грошової вимоги, з урахуванням таких варіантів: обидві сторони – резиденти; ліцензіат – нерезидент, ліцензіар – резидент; ліцензіат – резидент, ліцензіар – нерезидент?
    30.09.202521
  • Податкові зобов'язання з ПДВ при продажу неплатником ПДВ на суму більшу ніж 1 млн грн
    ТОВ, що не є платником ПДВ, планує продаж товару у жовтні на суму більшу ніж 1 млн грн. Чи виникають у нього податкові зобов'язання з ПДВ за цією операцією, враховуючи, що сума перевищує поріг обов'язкової реєстрації у 1 млн грн?
    29.09.20258861
  • Реєстрація благодійної організації платником ПДВ при безоплатній передачі авто вартість більше 1 млн грн
    Чи повинна благодійна організація, яка має статус неприбутковості та не є платником ПДВ, реєструватися платником ПДВ при безоплатній передачі легкового автомобіля, вартість якого перевищує 1 млн грн, якщо цей автомобіль був отриманий як благодійна пожертва?
    29.09.202529