• Посилання скопійовано

Пайовий внесок у розвиток інфраструктури міста: ПДВ та податок на прибуток

Як замовник будівництва має обліковувати в бухобліку (це собівартість або витрати періоду) пайовий внесок у розвиток інфраструктури, якщо він не є податком, товаром, послугою, а на основі ІПК ДФС у Чернiвецькiй області №2682/ІПК/24-13-12-01 вважається грошовими коштами?

Що таке пайовий внесок у розвиток інфраструктури?

Відповідно до ст. 40 Закону №3038 замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

При цьому пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

 

Податок на прибуток

У листах  від 19.10.2015 №9707/К/99-99-19-02-02-14від 10.11.2015 р. №10463/К/99-99-19-02-02-14 ДФСУ зазначає: у ПКУ не передбачені різниці, на які коригується фінансовий результат до оподаткування, щодо пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста. Тобто такі операції відображають згідно з правилами бухгалтерського обліку. Без врахування різниць (окрім збитків минулих років) визначати базу оподаткування податком на прибуток можуть платники, у яких бухгалтерський дохід за останній рік не перевищує 20 млн грн (пп. 134.1.1 ПКУ).

Про це також зазначали податківці тут>>

 

Бухоблік

За загальним правилом згідно з п. 7. П(С)БО 16, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому їх було здійснено. Про це також наголошували податківці, коли говорили про цей пайовий внесок.

Пайовий внесок на розвиток інфраструктури перераховується до місцевого бюджету (п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України). Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету призначено рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами» (Інструкція №291). Отже, нарахування пайового внеску на розвиток інфраструктури відображається за кредитом субрахунку 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами». Отож, в бухобліку пайовий внесок на розвиток інфраструктури слід розглядати як обов’язковий платіж до бюджету.

Згідно з п. 18 П(С)БО 16, податки, збори й інші передбачені законодавством обов’язкові платежі відносяться до адміністративних витрат, окрім податків, зборів й обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг.

Оскільки відповідно до норм Закону №3038 пайовий внесок на розвиток інфраструктури є обов’язковим до сплати замовником будівництва, то, вважаємо, що пайовий внесок має бути віднесений до собівартості будівництва (Дт 151 Кт 642), а не до витрат звітного періоду у вигляді адмінвитрат.

Вважаємо, що таке проведення як Дт 151 Кт 642  слід одноразово на всю суму пайового внеску провести на дату укладання договору про пайову участь. Сплату пайового внеску здійснюють згідно з умовами договору й на дату здійснення такого внеску слід показати проведення: Дт 642 Кт 311.

Якщо замовник будує об’єкт для продажу, то після завершення будівництва слід відобразити виникнення товару  - Дт 28 Кт 151, а якщо для власних потреб, то введення в експлуатацію ОЗ - Дт 103 Кт 151.

Тож, вважаємо, що пайовий внесок включається до вартості об'єкта нерухомості незалежно від того, що будується – об'єкт для продажу чи об'єкт основних засобів. Такої позиції притримується й Мінфін – див. лист від 07.08.2006 р. №31-34000-10-10/16575.

Крім цього, вважаємо, що в даному випадку не слід створювати забезпечення під сплату суми пайового внеску. За визначенням, наведеним у п. 4 П(С)БО 11, забезпечення – це зобов'язання з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу. В нашому випадку і сума, і гранична дата погашення пайового внеску добре відомі, адже будуть зазначені у договорі.

 

ПДВ

Відповідно до ІПК ДФС у Чернiвецькiй області від 18.06.2018 р. №2682/ІПК/24-13-12-01 кошти, що замовник сплатив до місцевого бюджету як пайовий внесок на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста, не визначають товаром/послугами і не оподатковують ПДВ.

Про це також зазначали ДФС у листі від 13.10.2016 р. №3317/10/25-01-15-01-09.

Щоправда, податківці ІПК ДФС у Чернiвецькiй області від 18.06.2018 р. №2682/ІПК/24-13-12-01 доповнили це роз’яснення, зазначивши, що й суму відшкодування (у грошовій формі) пайового внеску у розвиток інфраструктури міста, що сплатила одна сторона договору про комплексну забудову (забудовник) другій стороні зазначеного договору, не визначають як товари/послуги, і вона не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Звичайно ж, питання, яке було сформовано у запиті, нам не відомо. Можливо, запитував підрядник, який самостійно сплатив за замовника пайовий внесок, а потім відповідно до договору про будівництво отримав компенсацію понесених витрат. Та в будь-якому випадку в бухобліку замовника сплачений пайовий внесок, як ми з’ясували вище, не є витратами звітного періоду, які б в подальшому компенсували треті особи. Такі витрати капіталізуються незалежно від того, ОЗ, що будується, призначається для власного використання у своїй госпдіяльності чи для продажу.

 

На замітку!

Згідно з п. 15 П(С)БО 18 адміністративні витрати у вигляді податків, зборів й інших передбачених законодавством обов’язкових платежів, можуть бути визнані витратами за будівельним контрактом, якщо:

а) ці витрати безпосередньо пов'язані з виконанням цього будівельного контракту;

б) окреме відшкодування цих витрат за умовами цього будівельного контракту покладено на замовника.

До витрат за будівельним контрактом також включаються витрати, яких зазнав підрядник при укладенні будівельного контракту, якщо існує імовірність його підписання і достовірної оцінки цих витрат (п. 16 П(С)БО 18).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20242
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024468
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245