Експорт без вивезення: які наслідки з ПДВ?

Про те, що поставка товарів на території України нерезиденту є також експортом, прямо говорить ст. 1 Закону про ЗЕД. В ній чітко визначено, що експорт товарів – це продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. 

Документальне оформлення 

При здійсненні експорту без вивезення підприємство передає товар нерезиденту на території України і за кордон його не вивозить. Тому на відміну від звичайного експорту, у нього немає необхідності в оформленні митної декларації (МД).

У вьому іншому оформлення операції з передачі товару на території України нерезиденту нічим не відрізняється від поставки товару нерезиденту при вивезенні товару за кордон. 

Тобто для експорту товарів слід підготувати всі документи, які супроводжують вантаж за умовами ЗЕД-контракту і на підставі яких передається право власності на цей вантаж. Як правило, до таких документів належать: інвойс, сертифікат відповідності (якщо товар підлягає обов’язковій сертифікації в Україні) або якісне посвідчення заводу-виробника, сертифікат походження, товарно-транспортна накладна тощо.

Порядок оподаткування ПДВ

Нагадаємо, що коли відбувається звичайна експортна операція (тобто з вивезенням товару за кордон), то:

• податкові зобов’язання за такою операцією нараховуються за ставкою 0% (пп. 195.1.1 ПКУ);
• нарахування ПДВ відбувається на дату оформлення МД, що засвідчує факт перетинання митного кордону України (пп. «б» п. 187.1 ПКУ).

А ось при експорті без вивезення ці правила нарахування ПДВ не діють. Пояснимо чому:

Ставка ПДВ 0% за пп. 195.1.1 ПКУ застосовується тільки до операцій з вивезення товарів за межі митної території України. У нашому ж випадку товар постачається на митній території України, тобто він не перетинає кордону при передачі покупцю-нерезиденту. А отже, в цьому випадку буде діяти не нульова, а звичайна ставка ПДВ (20%, 14% тощо - залежно від виду товару).  

При цьому ПДВ нараховується на базу оподаткування, тобто на договірну  вартість товарів (пп.188.1 ПКУ).  Якщо в договорі (специфікації) вказано, що ціна включає в себе ПДВ, то відповідно ПДВ слід «виділити» з ціни.  Якщо ж ціни вказані без урахування ПДВ, то цей податок слід нарахувати «зверху».

Оформлення ПН

Оскільки покупцем товару є нерезидент України, тобто неплатник ПДВ, ПН на операцію з поставки йому товарів на території України слід складати за правилами, визначеними для складання ПН на звичайного неплатника ПДВ. А саме: 

• у верхній лівій частині такої ПН у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини «02» – складена на постачання неплатнику податку; 
• у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник»;
• у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний індивідуальний податковий номер «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Всі інші графи заповнюються у загальному порядку.

ПН оформляється датою першої події – або датою оплати або датою поставки товару. У даному випадку першою подією є оплата.

При цьому на думку податківців, датою надходження виручки в іноземній валюті для цілей оподаткування ПДВ є дата надходження коштів на поточний рахунок резидента.

Відповідно  датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті від нерезидента є дата надходження коштів на поточний рахунок. Отже валюту слід перерахувати в гривні саме на цю дату. 

Висновки: 

• ПН оформляється датою надходження валютних коштів на поточний рахунок підприємства. Валютний курс для перерахунку валюти в гривні береться також на цю дату;
• ПДВ нараховується на базу оподаткування - (ціну поставки).  Якщо в договорі (специфікації) вказано, що ціна включає в себе ПДВ, то відповідно ПДВ слід «виділити» з ціни; 
• Поставка оформляється документами, передбаченими у ЗЕД – договорі (інвойс, ТТН, сертифікати якості тощо).