Податкова накладна помилково складена на неплатника ПДВ: як скласти РК?

Згідно з Порядком №1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. За п. 3 Порядку №1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. 

Нагадаємо, реєстрація ПН та/або РК у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

• для ПН та РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
• для ПН та РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення строків реєстрації застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ за ст. 120-1 ПКУ.

У випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, складається РК.

За позицією податківців (див. ІПК від 25.04.2018 р. №1855/6/99-99-12-02-01-15/ІПК), помилкові ПН, а за ними РК, що зареєстровані з порушенням термінів, незважаючи на те, що це помилкові ПН та анулюючі РК, є підставою для застосування штрафних санкцій за п. 120-1.1 ПКУ. Пояснюється це тим, що у ст. 120-1 ПКУ не має виключень щодо помилкових ПН та РК. 

Помилкові ПН та РК не підлягають відображенню в декларації з ПДВ (додатково див.  «ЗІР» (підкатегорія 101.23)), адже вони складені без факту здійснення госпоперації (див. ІПК від 29.12.2017 р. №3225/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). 

Відповідно до п. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік показників, пов'язаних з визначенням податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документально.

А якщо операція відсутня, то чому повинні застосовуватись штрафи до невчасної реєстрації РК у ЄРПН?! На відміну від ПН, складеної на платника ПДВ та зареєстрованої із запізненням, (у цьому випадку факт порушення насправді є) дійсно виникають підстави для штрафів за п. 120-1 ПКУ. 

Для того, щоб захистити себе, можна спробувати довести, що операції за ПН та складеним РК, є помилковими, а точніше фіктивними. І в інтересах платника повідомити про це податківців відразу у звітному періоді складання таких документів, оскільки ЄРПН не розрізняє, які ПН є справжніми, а які помилковими. Аргументом на захист можуть служити:

• підтверджувальні документи про статус покупця-платника ПДВ;
• можна скористатися інформацією із електронного кабінету платника. Зокрема, даними реєстру платників ПДВ, і повідомити, що покупець є платником ПДВ, а ПН складено на неплатника, і таку помилку виправлено через РК до помилкової ПН;
• крім того, за п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг на митній території України, за помилковою ПН постачання відсутнє.

Зауважимо, що на практиці дійсно включають до декларації з ПДВ помилкові ПН та РК. Робиться це з метою компенсації суми регліміту та показника ∑Перевищ.

У системі електронного адміністрування РК проводяться у періоді, у якому він складений. Якщо РК подано на реєстрацію із запізненням, тоді у періоді подання на реєстрацію. Показник ∑Перевищ розраховується ДФС автоматично після прийняття звітності від платника ПДВ.

Після реєстрації РК в ЄРПН в СЕА ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника ∑Перевищ за звітний період, в якому було складено такий РК, та розрахункової суми ∑Накл з урахуванням сум ПДВ, зазначених у таких ПН та/або РК.

При складанні РК до ПН, складеної та зареєстрованої в ЄРПН до 01.12.2018 р., графа 14 розділу Б не заповнюється у тих рядках, до яких відповідні показники податкової накладної переносяться зі знаком «-» (виводяться в «0»).

З 01.12.2018 р. враховуючи зміни до форми РК у розділі Б, передбачено новий показник «Код причини коригування», який вказується у графі 2.1 розділу Б (до внесення змін причина коригування зазначалася у текстовому вигляді). 

Перелік кодів причин коригування, які можуть бути зазначені у графі 2.1 розділу Б розрахунку коригування «Код причини», та їх значення наведено в таблиці 1 та розміщено на офіційному веб-порталі ДФС.

За ситуацією, яка розглядається, застосовується умовний код причини коригування 103 «Повернення товару або авансових платежів».