• Посилання скопійовано

Зменшення суми компенсації без повернення коштів: чи коригувати ПДВ?

Під час перевірки на підприємстві (платнику ПДВ) було встановлено завищення вартості робіт для державної установи (неплатника ПДВ). Кошти покупцю не поверталися, а було проведено коригування на відповідну суму у акті виконаних робіт, що зумовило кредиторську заборгованість. Чи потрібно коригувати ПЗ з ПДВ?

Відповідно до п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

  • постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
  • отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

В даному випадку коригування суми компенсації зв’язку із її завищенням без повернення коштів ще не спричиняє перерахунок суми компенсації – тобто на дату виникнення кредиторської заборгованості сума компенсації  не збільшується та не зменшується, адже передплата так і залишається у продавця.

Більше того, податківці у «Віснику» зазначили  про консультацію регіональних податківців щодо можливості складання РК у разі часткового зменшення вартості товарів/послуг.

При частковому зменшенні за результатами перевірки органом державного фінансового контролю вартості послуг, наданих неплатнику ПДВ, можливості складання постачальником-платником ПДВ розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань, нарахованих за такою операцією, нормами ПКУ не передбачено (див. «ЗІР», підкатегорія 101.15, запитання: «Чи має право платник ПДВ на зменшення податкових зобов’язань, нарахованих при постачанні послуг неплатнику ПДВ, якщо вартість таких послуг було зменшено за результатами перевірки органом державного фінансового контролю?»).

Розрахунок коригування до податкової накладної буде складатися при поверненні зайвих коштів покупцю, адже тоді сума компенсації зменшиться. Такий РК складає і реєструє в ЄРПН продавець. Щодо цього див. «ЗІР», підкатегорія 101.15, запитання: «Чи може платник ПДВ скласти розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань у разі повернення попередньої (авансової) оплати неплатнику ПДВ та який порядок заповнення такого розрахунку коригування?».

Там податківці надають таку відповідь: «якщо продавцем – платником ПДВ на дату отримання авансової оплати від неплатника ПДВ були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг, а аванс повернуто, то продавець – платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ».

 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Калашян Катерина

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Як оподатковується ПДВ операція з передачі як благодійної допомоги військовослужбовцю каски (шолому)?
    Операція з передачі як благодійної допомоги військовослужбовцю каски (шолому), які виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов та класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 підлягає звільненню від оподаткування ПДВ
    Сьогодні 07:0311
  • Послуги від нерезидента: нарахування ПДВ та підтвердження реальності операції
    Підприємство - виробник кормів для тварин, платник ПДВ має намір придбати послуги у нерезидента з розробки технологічних процесів, консультацій щодо технології виробництва. Як нарахувати ПДВ та підтвердити реальність операції?
    21.10.202523
  • Оплата нерезиденту за рекламу: коли оформити ПН?
    Виникло питання щодо оплати реклами Фейсбук (нерезидент). Відкрили КПК (прив'язана до основного рахунку) на директора. У вересні почали платити за рекламу. Отримали рахунок/інвойс 23.09.2025 р. на суму 1,65 доларів. 25.09.2025 р. ця сума в грн 68,79 списана з КПК (виписка банку, за комерційним курсом). Якими документами, якими бухпроведеннями це оформити в 1С? Яка подія перша, щоб виписати ПН (самонарахування)? В місяць списується декілька сум. Акти (самонарахування) і ПН виписувати на кожне списання?
    20.10.202533
  • Відновлення податкового кредиту за розблокованою судом ПН
    Що робити, якщо ми списали суму ПДВ на витрати, оскільки податкова накладна постачальника була заблокована і ми не знали про її судове оскарження, а згодом з'ясувалося, що постачальник виграв суд і зареєстрував цю податкову накладну? Чи можемо ми тепер відновити право на податковий кредит і як виправити цю операцію в бухгалтерському та податковому обліку?
    20.10.202563
  • Вхідні ПН зареєстровано на більшу суму, ніж потрібно: що робити?
    Підприємство купило на електронних торгах СЕТАМ майно на суму 15 000 000 грн, яке було примусово виставлене Виконавцем по арештованому майну боржника. Спочатку був перерахований гарантійний платіж 750 000 грн ДП "СЕТАМ". 11 750 000 грн було сплачено виконавцю, а 2 500 000 грн безпосередньо на рахунок боржника. Боржник зареєстрував на підприємство ПН на всю вартість майна – 15 000 000 грн. Але потім організатор торгів ДП «СЕТАМ» також зареєстрував на підприємство ПН на суму 750 000 як на свою винагороду. Чи повинно підприємство тепер зареєструвати компенсуючу ПН на 750 000 грн?
    17.10.202550