• Посилання скопійовано

Оплата бюджетними коштами: які нюанси щодо ПДВ?

Якою датою виписувати податкову накладну при оплаті бюджетними коштами та як визначати ПК з ПДВ? Чи обов'язково застосовувати касовий метод? Чи потрібно робити відмітки у декларації з ПДВ? Чи потрібно робити розподіл ПДВ?

Запитання:

ТОВ «А» (замовник) підписало у жовтні 2018 р. контракт з ТОВ «Б» (виконавець) на виконання монтажних  робіт та поставку обладнання.  Обидва ТОВ є платниками ПДВ та податку на прибуток на загальних підставах. 

У тексті контракту конкретно не зазначено, що постачання здійснюється за рахунок бюджетних коштів, проте у реквізитах контракту для компанії ТОВ «А» вказано казначейський рахунок. Акт виконаних робіт підписано 30.11.2018 р., а кошти на ТОВ «Б» надійшли 04.12.2018 р. 

  1. За якою датою виписувати податкову накладну? 
  2. Чи є обов'язком застосування касового методу? 
  3. Право на податковий кредит від постачальників обладнання у ТОВ «Б»  виникає у загальному порядку? 
  4. Чи потрібно робити відмітки у декларації з ПДВ, або які є інші нюанси у звітності? 
  5. Чи потрібно у такому разі робити розподіл ПДВ?

 

Відповідь: 

Спочатку проаналізуємо ознаки та вимоги касового методу.

Згідно з пп. 14.1.266 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування ПКУ - це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Це означає, що за касовим методом не діє класичне правило «першої події» відповідно до п. 187.1 та п. 198.2 ПКУ. Особи, що застосовують/можуть застосовувати касовий метод податкового обліку визначені п. 187.1187.10 та п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Зокрема, касовий метод можуть обрати СГ за операціями з виконання підрядних будівельних робіт. Тоді застосування такого методу слід вказати у контракті. 

Отже, всі інші платники ПДВ не застосовують касовий метод обліку. Проте ст. 187 ПКУ визначає дату виникнення ПЗ з ПДВ за окремими операціями. Відповідно до п. 187.7 ПКУ датою виникнення ПЗ у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом. 

Доходи у виконавця монтажних робіт та поставки обладнання будуть визначатися за методом нарахувань та за нормами П(С)БО 15. І підтверджувати госпоперацію в бухобліку буде первинний документ, зокрема, акт (за умовами запитання, датою доходу буде листопад місяць). А ось податкові зобов’язання з ПДВ слід визначати за датою зарахування бюджетних коштів, про що буде свідчати банківська виписка (за умовами запитання, датою ПЗ буде грудень місяць).

Зверніть увагу! Пунктом 187.7 ПКУ визначено особливий порядок виникнення ПЗ у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, але жодним пунктом ПКУ не визначено, що на зазначені операції поширюється касовий метод. Відповідно дата виникнення права на ПК з ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів визначається у загальному порядку за правилом «першої події» згідно з п. 198.2 ПКУ. 

Це означає, що ПЗ з ПДВ у виконавця виникають за оплатою, а ПК з ПДВ - за «першою подією». Відповідно у декларації з ПДВ виконавець відображає ці операції на підставі ПН без особливостей і без розподілу сум податку. Жодних відміток у кінці декларації з ПДВ зазначати не потрібно.

Насправді дійсно у договорах не завжди присутня згадка, що оплата буде здійснюватися за рахунок бюджетних коштів або вказано доволі розмито, що оплата буде здійснена при наявності фінансування. Але на прикінці у договорі завжди вказані реквізити сторін, зокрема, у реквізитах замовника вказується бюджетний рахунок — рахунок казначейства. Такі дані будуть свідчати, що оплату слід очікувати з бюджету. Проте враховуючи умови запитання, виконавець спочатку здійснив постачання обладнання та його монтаж і лише наступного місяця отримано оплату, тому рекомендуємо скласти додаткову угоду, у якій уточнити, що оплата здійснюватиметься за рахунок бюджетних коштів. Це дасть можливість уникнути додаткових запитань з боку податківців. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.20245953
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202426
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024254