• Посилання скопійовано

Купівля програмного забезпечення та супутніх послуг у нерезидента: які виникають ПЗ з ПДВ?

Підприємство придбаває у нерезидента програмне забезпечення без права перепродажу та укладає договір на консультаційні послуги. За договором на консультаційні послуги було проведено анкетування бізнес-процесів. Які виникають податкові зобов'язання та як їх відобразити в декларації ПДВ?

Запитання:

Підприємство придбаває за ліцензійним договором у нерезидента програмне забезпечення без права перепродажу та доступу третіх осіб, а також укладає договір на консультаційні послуги щодо впровадження ПЗ. Аванс сплачений 16.09.2018 р., а акт приймання-передачі, який підтверджує право власності, підписаний 27.09.2018 р. 27.09.2018 р. за договором на консультаційні послуги  були частково виконані роботи (проведення анкетування бізнес-процесів). Які виникають податкові зобов'язання та як їх відобразити в декларації ПДВ?

 

Відповідь:

ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 24.05.2017 р. №320/6/99-99-15-02-02-15/ІПК  роз’яснила:

Платіж з придбання операційної системи управління (програми), яка функціонально призначена для використання у власній господарській діяльності (без переходу права власності на неї), без права передавати, тиражувати, відчужувати і здавати в найм третім особам (тобто для використання "кінцевим споживачем"), для цілей оподаткування не вважається роялті. У даному випадку платіж за програмне забезпечення не є роялті, оскільки воно придбавається без права перепродажу та доступу третіх осіб.

Дохід нерезидента у вигляді винагороди за використання комп’ютерної програми (умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання), у тому числі компенсація вартості послуг з обслуговування такого програмного продукту, якщо такі послуги не підпадають під визначення "інжиніринг", не є об’єктом оподаткування згідно із пп. 141.4.2 ПКУ.

Проте міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над положеннями ПКУ та містять власні визначення понять та положень. А отже, у разі застосування правил міжнародного договору при виплаті роялті нерезиденту (звільнення від оподаткування або зниження ставки) для визначення поняття "роялті" застосовуються положення такого міжнародного договору.

Якщо вважати, що такий платіж не є роялті, то податок з доходів нерезидентів, що передбачений п. 141.4 ПКУ, в даному випадку не утримується.

Документами, що є підтвердженням платежу за придбання у нерезидента комп’ютерної програми є первинні документи, що складаються банківською установою, та фіксують факт здійснення такої операції (зокрема, платіжні документи, банківські виписки). 

Якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп’ютерної програми) обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем"), то отримання платежу як винагороди за надання права на використання такої програмної продукції (комп’ютерної програми) не буде вважатися роялті, а такий платіж є оплатою вартості поставленої програмної продукції (комп’ютерної програми), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до п. 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Такі операції відображаються у рядку 5 декларації з ПДВ з розшифруванням у таблиці 1 додатка 6 до декларації.

Якщо внаслідок постачання послуг із технічної підтримки програмної продукції (у т.ч. програмної продукції, наданої на правах використання згідно з умовами ліцензійного договору):

  • відбуваються будь-які зміни у програмній продукції (у т.ч. оновлення, удосконалення, модернізація та виправлення помилок) - такі операції для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як з постачання окремих елементів програмної продукції та не підлягають оподаткуванню ПДВ;
  • не відбувається жодних змін у програмній продукції (наприклад, навчання персоналу роботі з програмою, встановлення програми, збір інформації, налаштування оргтехніки тощо) - операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%. Щодо таких послуг читайте тут

Отже, консультаційні послуги оподатковуються ПДВ як послуги від нерезидента (див. також наш матеріал). У декларації з ПДВ такі послуги відображаються у рядку 6 та рядку 13 (якщо є право на податковий кредит). У даному випадку таке право є, адже програмне забезпечення використовується для цілей господарської діяльності підприємства. 

На вартість таких послуг складається податкова накладна з типом причини невидачі покупцю «14» - складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента (п. 8 Порядку №1307). Відповідно до п. 12 Порядку №1307 у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у рядку "Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)" такої накладної проставляється умовний ІПН "500000000000", а у рядку "Постачальник (продавець)" зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент). У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252