• Посилання скопійовано

Складання нульового РК з причиною «зміна номеклатури» та уточнення декларації з ПДВ

Підприємству (платнику ПДВ) потрібно змінити номенклатуру у ПН. При цьому одночасно змінюється ціна та кількість товару. Як скласти РК? Чи будуть штрафні санкції за його несвоєчасну реєстрацію? Чи потрібно уточнювати декларацію з ПДВ за період складання таких РК?

Запитання:

Підприємство здійснювало поставку товару покупцю в кількості 10 шт. Дана операція здійснювалася на основі договору купівлі-продажу, у якому передбачена ціна в доларовому еквіваленті -21 000$ за 1шт. За умовами договору, підприємство-покупець мало здійснити три авансових передоплати у розмірі 70%, 20% та 10% відповідно. Після закінчення операції договором передбачено підписання протоколу погодження ціни.

Підприємством-покупцем було здійснено три авансових передоплати згідно з виставленими рахунками: 22.01.18 р. – 4239480,00 грн, 21.03.18 р. – 1104600,00 грн, 12.07.18 р. – 550830,00 грн.

Ціна товару в гривні на кожну передоплату змінювалася відповідно до курсу валют на дату виставлення рахунку. На всі передоплати були виписані та зареєстровані податкові накладні: 22.01.18 р. – 7шт. за ціною 504700,00 грн, 21.03.18 р. – 2 шт. за ціною 460250,00 грн, 12.07.18 р. – 1 шт. за ціною 459025,00 грн (без ПДВ). 27.07.2018 р. було підписано протокол погодження ціни та виписано видаткову накладну за ціною 491242,50 грн без ПДВ. На дату виписки видаткової накладної були виписані розрахунки коригування до податкових накладних з причиною коригування «зміна номенклатури» зі зміною ціни та кількості, тобто «нульові» розрахунки. Але з певних причин ці розрахунки коригування не були зареєстровані.

Чи можна в даному випадку робити коригування податкових накладних з причиною коригування "Зміна номенклатури" через зміну кількості та ціни шляхом виведення всього розрахунку коригування в "0"? Чи будуть штрафні санкції у разі реєстрації у вересні 2018 р. цих РК з датою виписки 27.07.2018 р.? Чи необхідно уточнювати декларацію ПДВ за липень 2018 р. в частині незареєстрованих розрахунків коригування додатку 1?

 

Відповідь:

У даному випадку можна змінити одночасно ціну товару та його кількість з таким розрахунком, щоб загальна сума коригувань дорівнювала нулю.

Якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна і кількості, і ціни товарів, то розрахунок коригування складається у порядку, передбаченому при зміні номенклатури товарів.

Далі, якщо після отримання попередньої оплати та складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна  номенклатури товарів, постачальник (продавець) на дату постачання товарів складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати, у якому:

  1. у першому рядку зі знаком «-» зазначає показники рядка податкової накладної, номенклатура товарів за яким змінюється (таким чином цей рядок повністю «обнуляється»). При цьому у графі 1 такого розрахунку коригування в обов’язковому порядку зазначається № за порядком того рядка податкової накладної, що коригується;
  2. для додавання однієї або декількох нових (змінених) товарних позицій (номенклатури) в розрахунку коригування в окремих рядках зазначаються показники за товарами/послугами, що додаються (нові товарні позиції). При цьому, у графі 1 такого розрахунку коригування таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в податковій накладній, що коригується.

Отже, в даному випадку слід скласти три РК до кожної з податкових накладних, у яких буде два рядки: перший з порядковим номером «1», у якому зазначається раніше зазначена номенклатура з від’ємною кількістю, наприклад: -7 шт. за ціною 504700,00 грн, на загальну суму -3532900,00 грн. Щоб зробити нульовий РК, в наступному рядку слід зазначити: +7,19176374 шт. за ціною 491242,50 грн, на загальну суму +3532900,00 грн. Аналогічно коригуються наступні дві податкові накладні.

У графі 2 коригування до ПН у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку із зміною номенклатури товарів/послуг, зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».

Оскільки нульові РК реєструються постачальником, то строк реєстрації РК від 27.07.2018 р. буде 15.08.2018 р. У даному випадку є факт порушення строку реєстрації РК, але через те, що сума ПДВ у ньому буде нульовою, відсутня база для розрахунку штрафу. Тому штрафні санкції до нульових РК на практиці застосувати неможливо.

Щодо уточнення додатку 1 до декларації за липень 2018 р. У даному випадку складаються нульові РК, а отже, на суму ПДВ за декларацією такі РК не вплинули.

У п. 50.1 ПКУ зазначено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.  102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Чи можливі санкції до платника за невиконання цього обов’язку, якщо на суму ПДВ до сплати ця ситуація не вплинула? Оскільки всі рядки декларації за липень 2018 р. були сформовані правильно, то при цьому недоплати ПДВ не виникає, і не виникає бази для нарахування штрафів (3% або 5%), передбачених ст. 50 ПКУ. Відповідно, негативних наслідків ця ситуація не спричиняє, адже в цій ситуації штрафні санкції не нараховуються, тому що  для такої ситуації штрафних санкцій не передбачено – вони передбачені лише у тому разі, якщо помилка призвела до заниження суми ПДВ до сплати.

Так, відповідно до п. 50.1 ПКУ платник податків, який самостійно  виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ПКУ:

  • або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
  • або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

На практиці декларацію з ПДВ можна виправляти лише через уточнюючий розрахунок. В даному випадку такий УР буде нульовим – графа 4 дорівнюватиме графі 5, у графі 6 – нульові показники, але до нього потрібно буде додати заповнений додаток 1.

У цій ситуації факту заниження суми ПДВ до сплати не виникає, але платник ПДВ повинен виконати свій обов’язок з виправлення раніше поданих декларацій. Проте при цьому йому слід мати на увазі, що у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку п. 102.1 ПКУ. Тобто з поданням уточнюючого розрахунку поновлюється трирічний строк давності  для податкової перевірки того періоду, за який подана декларація, що уточнюється.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Послуги надані нерезиденту, а споживач резидент: що з ПДВ?
    ТОВ-резидент (1) надає інформаційні та консультаційні послуги у сфері інформаційних технологій та комп’ютерних систем нерезиденту. В контракті зазначено, що технічний проєкт виконується для резидента (2) за його адресою перебування. Нерезидент контролює виконання умов, приймає послуги, здійснює оплату послуг та підписує документи. Чи буде оподатковуватися ПДВ ця операція?
    Сьогодні 10:10211
  • Перехідні операції при реєстрації платником ПДВ з середини місяця
    Підприємство – платник ЄП ІІІ групи з 01.01.2024 р. перейшло на загальну систему, але заяву на реєстрацію ПДВ не подало вчасно – платник ПДВ з 25.01.2024 р. За електроенергією воно сплатило 08.01.2024 р., ПН складена 31.01.2024 р. за правилами касового методу. Станом на 01.02.2024 р. підприємство має борг за січень 2024 р., який буде сплачено у лютому. ПН складена 29.02.2024 р. Як включити ці ПН до податкового кредиту?У серпні 2023 р. підприємство відвантажило товар, оплата надійшла у лютому. Чи виникнуть ПЗ з ПДВ?
    27.03.202433
  • Помилкова ПН та РК у різних періодах: як врахувати?
    Підприємство у січні 2024 року склало та зареєструвало зайву ПН на операцію поставки, що не відбулася. Цю ПН включено у декларацію січня. Помилку виявлено у березні 2024 р., тоді ж складено та зареєстровано РК. У якому періоді треба відобразити зменшення податкового зобов’язання: у січні 2024 р., подавши УР до декларації та відкоригувати на суму помилкової ПН, чи включити РК у березні 2024 р. та не подавати УР до декларації?
    25.03.202459
  • Експорт послуг лабораторних досліджень: що з ПДВ?
    Підприємство, резидент України, платник ПДВ, надало послуги лабораторних досліджень продукції (перевиставило компенсацію витрат досліджень, що здійснювала незалежна лабораторія – резидент України на території України) нерезиденту. Чи потрібно нараховувати ПДВ?
    22.03.202431
  • Які послуги резидентів Дія. Сіті звільняються від ПДВ?
    Чи оподатковуються ПДВ операції з розробки програмного забезпечення та доступу до інформаційного продукту – додатку для оплати штрафів – через інтернет для резидентів Дія. Сіті? Чи поширюється на ці послуги пп. 197.1.33 ПКУ?
    22.03.202427