Як отримати розстрочення чи відстрочення сплати ПЗ з ПДВ?

Розстрочення або відстрочення сплати податків

Статтею 100 ПКУ передбачено можливість розстрочити та відстрочити сплату грошового зобов'язання або податкового боргу. Процедуру цих заходів визначено Порядком №574. Обставини, за яких можна розстрочити або відстрочити сплату податків, перелічені у Переліку №1235.

Рішення про розстрочення  та відстрочення зобов'язань приймають контролюючі органи.

Контролюючі органи визначені у ст. 41 ПКУ: це ДФСУ та її територіальні органи в областях, м. Києві, ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Офіс великих платників податків ДФС. Податкові інспекції не є контролюючими органами та не приймають рішень про розстрочення та відстрочення зобов’язань.

Розстрочити можна всю суму або будь-яку частину зобов’язань, якщо вдасться виконати всі нижченаведені умови.

Умови для отримання розстрочення зобов'язання

Для розстрочення зобов'язань розділом I Переліку №1235 передбачено 12 обставин, за яких можна звернутися до податкового органу із відповідною заявою, зокрема:

• загроза   виникнення   неплатоспроможності   (банкрутства) заявника  в  разі  своєчасної  та  в  повному  обсязі  сплати  ним грошового  зобов'язання  або погашення податкового боргу в повному обсязі. Ця обставина підтверджується висновком про  результати аналізу  фінансового  стану  заявника, що проводиться контролюючим органом  за даними бухгалтерського обліку.  Контролюючі органи визначені у ст. 41 ПКУ: це ДФСУ та її територіальні органи. Тобто звертатись за таким аналізом слід до управлінь ДФСУ в областях, м. Києві, до ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, до Офісу великих платників податків ДФС. Іншими словами, податківці самі повинні переконатися в тому, що своєчасна сплата податкового зобов’язання призведе до загрози   виникнення   неплатоспроможності   (банкрутства) заявника;
• сезонний  характер  виробництва  та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником.      Зазначена обставина   підтверджується   складеним   заявником документом,  який  засвідчує,  що  в  загальному обсязі доходу від реалізації  товарів  (робіт,  послуг)  частина   доходу   заявника отримана  в результаті провадження видів діяльності,  включених до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого постановою КМУ   від   28.03. 1997  р.  №278. Тобто заявник самостійно складає документ про сезонність своєї діяльності, але види його діяльності повинні бути наявними у вищезазначеному списку;
• виконання   заявником   плану    реорганізації    власного виробництва   та/або   зміна  його  організаційної  структури,  що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду. Зазначена обставина     підтверджується    документами,    що засвідчують   здійснення    заявником    реорганізації    власного виробництва   та/або   зміну   його   організаційної  структури  з розрахунками їх впливу на ефективність виробництва та рівень  його прибутковості. Тобто отримати розстрочення сплати податків можна, якщо довести податківцям наявність процесу реорганізації виробництва або оргструктури підприємства.

З повним списком таких обставин можна ознайомитись у розділі I Переліку №1235. Цей список вичерпний, тобто якщо підприємство не має жодної з перелічених обставин, воно не може претендувати на розстрочення сплати зобов'язання.

Підстави для відстрочення сплати зобов'язання

Згідно з п. 100.5 ПКУ, підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, які на сьогодні визначено розділом II Переліку №1235, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків.

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є:

• сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);
• рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.

У разі підтвердження наявності обставин непереборної сили рішеннями Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затвердженими Верховною Радою України, заявник додатково подає довідку, видану відповідним місцевим органом, що має право підтверджувати наявність обставин непереборної сили.

Тільки за наявності підтверджених підстав можна отримати відстрочення сплати зобов’язання.

Хто приймає рішення про розстрочення та відстрочення зобов’язання

Відповідно до п. 100.8 ПКУ рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається стосовно загальнодержавних податків та зборів, яким є ПДВ  - керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначених п. 100.9 ПКУ.

Згідно з п. 100.9 ПКУ рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, крім випадків, передбачених цим пунктом, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (тобто керівником ДФСУ), про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (Мінфін).

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу та про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, у разі, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 1 мільйон гривень та більше, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, тобто ДФСУ за погодженням з Мінфіном.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум, якщо сума попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (ДФСУ).

Як визначено у п. 40 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, п. 100.9 ПКУ застосовується до грошових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли після набрання чинності Законом України від 21.12.2016 р. №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Закон набрав чинності 15.04.2017 р.

Контролюючими органами за місцем реєстрації платника податків – ГУ ДФС в областях, м. Києві, ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Офіс великих платників податків ДФС - надається розстрочення зобов'язань в межах одного бюджетного року (пп. 19-¹.1.24 ПКУ).

Заява щодо надання розстрочення (відстрочення) зобов'язань

Форма заяви щодо надання розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є однаковою для обох випадків і затверджена додатком 1 до Порядку №574. Пунктом 100.10 ПКУ передбачено ведення Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, який щодня має публікуватися на офіційному веб-сайті ДФСУ.

Заяву можна подавати будь-коли, але строки її розгляду встановлено п. 3.2 Порядку №574. Однак позитивного рішення від контролюючого органу недостатньо — за п. 3.5 Порядку №574, не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення контролюючий орган укладає з платником податків договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).

У цьому договорі зазначається, з якого податку розстрочено (відстрочено) зобов'язання, в якій сумі, наводяться графік платежів та реквізити, за якими слід сплачувати розстрочені суми. Зокрема, за п. 4.1 Порядку №574, розстрочені (відстрочені) суми зобов'язань та проценти, нараховані на такі суми, зараховуються на ті самі коди бюджетної класифікації, що й податки, збори, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), пеня, за якими надано розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Нарахування процентів на розстрочені (відстрочені) суми

Розмір процентів, під які надається розстрочення (відстрочення) зобов'язань, визначено у п. 100.1 ПКУ: це 120% річних облікової ставки НБУ, що діє на день прийняття рішення контролюючим органом про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

У п. 4.2 Порядку №574 визначено, що нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) зобов'язань та наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) зобов'язання. Також нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) зобов'язання (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).

Платник податків розраховує суму процентів самостійно та сплачує її у строки, визначені у договорі. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені, тобто на пеню проценти не нараховуються.