Чи можна скласти РК до ПН за договором відступлення права вимоги?

Відповідно до  п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). 

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій ж формі, що й правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (ч. 1 ст. 513 ЦКУ). 

Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. 

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 656 ЦКУ). 

Відповідно до зазначених статей боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Правочин щодо заміни боржника у зобов’язанні вчиняється у такій ж формі, що й правочин, на підставі якого виникло зобов’язання. Новий боржник у зобов’язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником. 

Відступлення права вимоги в пп. 14.1.255 ПКУ визначено, як операцію з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації. 

Згідно з п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ЦКУ, у т. ч. операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. 

При цьому не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у т. ч. компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи (пп. 196.1.5 ПКУ). 

ДФС у листі від 19.10.2016 р. №22627/6/99-99-15-03-02-15 повідомляє, що наслідками операції з заміни кредитора у зобов'язанні є вибуття первинного кредитора із зобов'язання, вступ до зобов'язання нового кредитора та збереження у повному обсязі змісту зобов'язання при зміні суб'єктного його складу. 

Операція з пред’явлення права вимоги новим кредитором боржнику не призводить до податкових наслідків з ПДВ, оскільки за ним передається зобов'язання боржника, яке не є товаром чи послугами. 

Новий кредитор на дату уступки йому постачальником (первинним кредитором) права вимоги до боржника не формує податковий кредит з ПДВ на суму такого відступленого права вимоги, а на дату отримання боргу від боржника – не нараховує податкові зобов'язання з ПДВ. 

Формування податкових зобов’язань з ПДВ та податкового кредиту за операціями з продажу та придбання товарів (послуг) здійснюється відповідно до п. 187.1, 198.1 та 198.2  ПКУ. 

Таким чином, у разі, якщо торгівля борговими зобов'язаннями здійснюється за грошові кошти (не передбачається постачання товарів/послуг), то за такою операцією у платника податків податкові зобов'язання з ПДВ не виникають, оскільки така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ (лист ДФС від 18.07.2016 р. №15379/6/99-99-15-03-02-15).