Відображення в обліку повернення майна засновнику при зменшенні його частки у статутному капіталі

Вартість частки засновника у статутному капіталі

У разі повернення нежитлового приміщення засновнику для погашення заборгованості перед ним у зв’язку із зменшенням статутного капіталу потрібно пам’ятати про таке. Якщо метою зменшення розміру статутного капіталу є саме перехід права власності на квартиру-офіс, то слід зменшити статутний капітал таким чином, щоб розмір (сума) цього зменшення була не меншою, ніж залишкова вартість цієї квартири в бухгалтерському обліку у підприємства. Оскільки підприємство відображає в обліку таку квартиру, як нежитлове приміщення, та відповідно його амортизує, то на дату зменшення статутного капіталу вартість такого приміщення за даними обліку, можливо, буде менше, ніж вартість на момент проведення в обліку внеску такого засновника.  Можлива і зворотна ситуація – якщо підприємство покращувало, модернізувало, реконструювало цю нерухомість, то витрати на такі заходи збільшили вартість квартири. Якщо цей момент не врахувати, може виникнути різниця між розміром (вартістю) частки засновника, яка повертається, та залишковою вартістю об’єкта у вигляді приміщення. 

Зменшувати статутний капітал можна тільки відповідно до рішення учасників ТОВ, зазначеному у протоколі їх зборів. Отже, розрахувати те, на скільки потрібно зменшити статутний капітал для отримання бажаного результату, слід до таких зборів. 

Форма та строки повернення внесків встановлюються, як правило, статутними документами, а також протоколом про відповідні збори засновників. 

Зауважимо, що за п. 3.7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 28.12.2007 р. №04-5/14 роз'яснено, що будь-який учасник ТОВ має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна. На практиці ринкова вартість майна визначається шляхом проведення експертної оцінки. 

Тож, якщо засновник на цьому наполягатиме, і з цим погодяться на зборах засновників (учасників) підприємства, вартість майна для розрахунку розміру виплат учаснику може визначатися не тільки за даними бухгалтерського обліку, а і за результатами експертної оцінки (звісно, для цього нерухомість, яка передаватиметься засновнику, треба буде переоцінити в бухгалтерському обліку).

Відображення в обліку повернення частки майна засновнику

ПДВ. Якщо б частка поверталася засновнику у грошовій формі, то така операція з огляду на норму пп. 196.1.1 ПКУ не була б об’єктом оподаткування ПДВ. Але оскільки погашення заборгованості перед учасником відбувається основними засобами, то така операція прирівнюється для цілей оподаткування до їх продажу.

Тож підприємство має нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ при переданні засновнику основних засобів. При нарахуванні податкових зобов’язань з ПДВ потрібно пам’ятати про базу оподаткування ПДВ з постачання необоротних активів, визначену п. 188.1 ПКУ. Так, база оподаткування ПДВ операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни). 

Зауважимо, що звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене пп. 197.1.14 ПКУ, в цьому випадку не діятиме, оскільки мова йде про квартиру, яку переведено у нежитлове приміщення. Тож, така поставка оподатковуватиметься ПДВ за ставкою 20% (звісно, якщо підприємство є платником ПДВ).   

Бухгалтерський облік та податок на прибуток. Починаючи з 01.01.2015 року відповідно до п. 134.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є скоригований на податкові різниці прибуток, який визначається на підставі фінрезультату, встановленого відповідно до П(С)БО або МСФЗ. Коригувати на податкові різниці в обов’язковому порядку мають платники податку на прибуток з річним обсягом доходу більше 20 млн грн. 

У разі застосування податкових різниць відповідно до п. 138.1 та 138.2 ПКУ при продажі основних засобів потрібно одночасно:

• збільшити фінансовий результат на суму залишкової вартості такого об'єкта основних засобів, визначеної відповідно до П(С)БО;

• зменшити фінансовий результат на суму залишкової вартості такого об'єкта основних засобів, визначеної відповідно до ст. 138 ПКУ. 

Будівлі та їх частини в бухгалтерському і податковому обліках, як правило, обліковуються у складі основних засобів. 

В бухгалтерському обліку основні засоби, стосовно яких прийнято рішення про їх продаж (а саме так відображається операція з повернення внеску засновнику у формі ОЗ), підлягають переведенню до складу необоротних активів, що утримуються для продажу. Це визначено нормами П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність».

При поверненні частки статутного капіталу у вигляді об’єкта основних засобів потрібно: 

– зменшити статутний капітал на частку, що належала учаснику, який вибуває, – Дт 401 Кт 452;

– списати знос (Д-т 131 К-т 10) та перевести основні засоби до складу необоротних активів, призначених для продажу, за залишковою вартістю: Дт 286 Кт 10;

– передати основний засіб учаснику: Дт 36 Кт 712;

– списати заборгованість перед учасником, який виходить, за номіналом вилученої частки: Дт 452 Кт 36;

– нараховати податкові зобов'язання з ПДВ: Дт 712 Кт 641;

– списати залишкову вартість переданого об'єкта: Дт 943 Кт 286;

– списати на фінансовий результат дохід від передачі основного засобу учаснику: Дт 712 Кт 793;

– списати на фінансовий результат собівартість реалізованих основних засобів: Дт 793 Кт 943.

Щодо оподаткування ПДФО та військовим збором доходів учасника-фізособи. Відповідно до пп. 164.2.9 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 ПКУ.

До продажу інвестиційного активу прирівнюється, зокрема, операція з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента.

Облік фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником ПДФО самостійно, окремо від інших отриманих доходів. Відповідно до пп. 170.2.2 ПКУ ПДФО оподатковується не сума доходу, отриманого від продажу корпоративних прав, а інвестиційний прибуток.

Прибуток визначається як різниця між доходом, отриманим від продажу корпоративних прав, і вартістю інвестиційного активу, яка визначається як сума витрат на придбання такого активу.

Якщо вартість частки майна для розрахунку розміру виплати учаснику при виході буде прийнято на рівні внесеного вкладу, то інвестиційний прибуток у такого учасника відсутній, тобто відсутня база для оподаткування ПДФО та військовим збором.

Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (пп. 170.2.6 ПКУ).

Ставка податку інвестиційного прибутку становить 18% (пп. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).

Зазначимо, що відповідно до пп. 170.2.8 ПКУ не підлягає оподаткуванню ПДФО та не включається до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує у 2016 році 1930 грн.

При цьому фізична особа, яка отримує інвестиційний прибуток, повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Відображення у ф. №1ДФ. Емітент корпоративних прав (юридична особа) виступає у якості податкового агента, лише в частині відображення у податковому розрахунку за ф. №1-ДФ під ознакою доходу «112» операції з повернення коштів або майна (майнових прав), фізичній особі попередньо внесених нею до статутного капіталу. 

При цьому, фізична особа повинна визначити фінансовий результат операцій з інвестиційними активами та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, що настає за звітним.

Аналогічні роз’яснення щодо податкового обліку операції з повернення основних засобів засновникам (щоправда, у ситуації із виходом їх зі складу засновників/учасників підприємства) наведені у листі ДФСУ, з яким можна ознайомитись тут>>>. На нашу думку, в ситуації, яка наведена у запитанні, ці рекомендації податківців можна виконувати так само.