Якщо декларація подана невчасно, контролюючий орган самостійно визначає суму грошового зобов'язання

Відповідно до підпункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) відповідно до ПКУ.

Податкова декларація для платників податку на доходи фізичних осіб подається до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПКУ).

Згідно з пунктом 179.7 статті 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

У разі коли фізична особа подає річну податкову декларацію після закінчення граничного терміну подання, тобто після 1 травня, то відповідно до підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошового зобов’язання платника податку.

Контролюючим органом проводиться камеральна перевірка, за результатами якої складається акт перевірки, в якому відображаються факти порушення платником податку вимог ПКУ та визначається сума грошового зобов’язання, яка зазначається у повідомленні-рішенні, що відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПКУ надсилається (вручається) платнику податку протягом 10-ти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статті 58 ПКУ.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпункті 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.