Продаж корпоративних прав фізособою у 2026 році: інвестприбуток, 18% ПДФО, 5% ВЗ та подання декларації (аудіоверсія)

Продаж фізичною особою частки у статутному капіталі товариства має податкові наслідки, які прямо пов'язані з категорією "інвестиційний прибуток", а не з усією сумою, отриманою від покупця.

Насамперед варто розрізняти дві площини операції: цивільно-правове оформлення (переважне право інших учасників на купівлю частки, письмовий договір купівлі-продажу, акт приймання-передачі з обов'язковим нотаріальним засвідченням підписів згідно з ч. 5 ст. 17 Закону №755-IV, державна реєстрація зміни складу учасників в ЄДР) та податкову. Саме друга площина визначає, скільки коштів фізична особа має сплатити державі.

Оподатковуваною є не вся отримана від продажу сума, а лише інвестиційний прибуток — позитивна різниця між сумою, одержаною продавцем від реалізації корпоративних прав, та документально підтвердженими витратами на їх придбання (зокрема, на внесення коштів до статутного капіталу). Це визначення закріплене у пп. 14.1.81-1 ПКУ. Якщо документів, що підтверджують суму первісного внеску, немає, довести розмір витрат і, відповідно, зменшити базу оподаткування буде складно, тож зберігати такі підтвердні документи потрібно завчасно.

До розрахованого інвестиційного прибутку застосовуються дві ставки: 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору. Якщо сума, витрачена на придбання частки, дорівнює або перевищує суму, отриману від продажу, інвестиційний прибуток вважається нульовим або виникає інвестиційний збиток. Такий збиток не втрачається — його дозволено врахувати у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами в наступних звітних періодах відповідно до пп. 170.2.6 ПКУ.

Окремо слід звернути увагу на ситуацію, коли договір підписано в одному звітному році, а розрахунки за продану частку розтягнуто на кілька років. У такому випадку, за роз'ясненням ДПС, платник податку все одно зобов'язаний подати річну декларацію за той рік, у якому було укладено договір, відобразивши в ній загальний фінансовий результат від операцій з інвестиційними активами за звітний рік, незалежно від графіка фактичних надходжень коштів у майбутньому.

Що стосується обов'язку декларування: подати до контролюючого органу Декларацію про майновий стан і доходи фізична особа зобов'язана в будь-якому випадку продажу корпоративних прав — і тоді, коли інвестиційний прибуток додатний, і тоді, коли він дорівнює нулю, і навіть тоді, коли за підсумками розрахунку виник інвестиційний збиток. Ігнорування цього обов'язку на практиці нерідко призводить до того, що податківці нараховують штрафи за неподання декларації та донараховують податок виходячи з усієї суми отриманого доходу без урахування понесених витрат, після чого фізичним особам доводиться оскаржувати таке donarahування в судовому порядку.

Якщо покупцем частки виступає юридична особа, вона діє як податковий агент лише в частині відображення виплаченого фізособі доходу — у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку із ознакою доходу "112". При цьому утримувати ПДФО чи військовий збір під час виплати покупець не зобов'язаний — ці податки продавець розраховує та сплачує самостійно на підставі поданої декларації.

Читайте також: Купівля-продаж корпоративних прав у 2026 році: оформлення, бухоблік та оподаткування для юридичних та фізосіб

Висновки

• ПДФО (18%) та військовий збір (5%) під час продажу фізособою корпоративних прав нараховуються не на всю отриману суму, а лише на інвестиційний прибуток — різницю між доходом від продажу та документально підтвердженими витратами на придбання частки;
• За відсутності прибутку (нульовий результат або інвестиційний збиток) обов'язок подання річної Декларації про майновий стан і доходи не скасовується, а сам збиток можна перенести на зменшення фінрезультату наступних періодів;
• Покупець-юрособа виконує лише функцію відображення доходу фізособи-продавця у додатку 4ДФ з ознакою "112", без утримання податків, тоді як обчислення та сплата ПДФО і військового збору залишається особистим обов'язком продавця.