Повне питання
У підприємства, основним видом діяльності якого є загальна медична практика, у процесі здійснення господарської діяльності виникає необхідність у забезпеченні працівників перевезенням до місця роботи та у зворотному напрямку за рахунок підприємства. З цією метою залучаються сторонні перевізники, які здійснюють перевезення працівників за визначеним маршрутом та графіком без персоніфікації осіб, які користуються такими послугами. Вартість послуг перевезення включається до собівартості послуг, що надаються підприємством.
Питання
- Чи вважається відповідно до норм ПКУ додатковим благом вартість перевезення працівників до місця роботи та у зворотному напрямку за рахунок підприємства?
- Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором вартість перевезення працівників за рахунок Товариства за умови відсутності персоніфікації таких витрат?
Відповідь
Оподаткування доходів фізичних осіб здійснюється відповідно до розділу IV ПКУ. Згідно з пп. 163.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ до оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді додаткового блага, отриманого платником податку у формі безоплатно наданих товарів, робіт або послуг. Абзацом другим пп. «б» пп. 164.2.17 ПКУ встановлено виняток: не вважаються додатковим благом доходи, які отримані у формі та розмірах, що включаються роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт або наданих послуг. Проте контролюючі органи традиційно наполягають, що ця норма стосується лише випадків надання працівникам майна або харчування та не може бути застосована до послуг перевезення.
Тому, якщо роботодавець за власний рахунок оплачує послуги перевезення працівників стороннім перевізником, вартість таких послуг податківці розглядають як дохід працівника, що підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором на загальних підставах. При цьому контролери зазначають, що неможливість персоніфікації витрат не є підставою для звільнення від оподаткування (така позиція, зокрема, викладена в ІПК №2686/ІПК/99-00-24-03-03 від 11.05.2026). Вони вважають, що роботодавець зобов'язаний налагодити персоніфікований облік.
Однак, з практичної точки зору, для утримання податків необхідно визначити базу оподаткування для кожної конкретної особи та відобразити її за РНОКПП (реєстраційний номер облікової картки платника податків) у додатку 4ДФ. Якщо персоніфікувати дохід об'єктивно неможливо, відсутній об'єкт оподаткування для конкретного платника. На наш погляд, податок не може утримуватися «абстрактно».
Позитивним моментом є те, що ЄСВ на вартість таких послуг не нараховується за жодних обставин. Витрати на перевезення працівників до місця роботи звільнені від нарахування єдиного внеску згідно з п. 7 розд. ІІ Переліку №1170.
Висновок
- На переконання податкових органів, оплата роботодавцем перевезення працівників вважається оподатковуваним доходом і підлягає обкладенню ПДФО та військовим збором;
- Відсутність персоніфікації, на думку ДПС, не звільняє від оподаткування;
- На практиці утримати податки без персоніфікації (без визначення ІПН конкретного працівника) неможливо. Тож якщо підприємство не буде утримувати податки, слід бути готовим відстоювати свою правоту щодо неможливості персоніфікації, навіть в судовому порядку;
- ЄСВ на вартість перевезення працівників не нараховується.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
