Податківці у підкатегорії 103.07 ЗІР роз'яснили, що згідно з п.п. 170.14.1 п. 170.14 ста 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) визначається контролюючим органом.
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Відповідно до частини першої ст. 93 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-III (далі – ЗКУ) право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта ст. 124 ЗКУ).
Згідно зі ст. 13 Закону України від 06 жовтня 1998 року №161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон №161) договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
Права власності, користування земельною ділянкою оформлюють відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року №1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон №1952).
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 частини першої ст. 2 Закону №1952).
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV (далі – ЦКУ) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).
Згідно з частиною першою ст. 148 прим. 1 ЗКУ до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, переходять права та обов’язки попереднього власника земельної ділянки, передбачені чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
У ст. 31 Закону №161 визначено підстави припинення договору оренди землі.
Так, за положеннями ст. 32 Закону №161 перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі у порядку спадкування) не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Враховуючи викладене, у разі якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права (оренди) щодо земельної ділянки, отриманої у спадщину, де орендодавцем зазначена особа, яка померла, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається орендарями, користувачами на інших умовах такої земельної ділянки у порядку, встановленому ПКУ, незалежно від того, що помер орендодавець – фізична особа та право власності на земельну ділянку перейшло до спадкоємця. Водночас із метою уникнення подвійного оподаткування для фізичної особи – спадкоємця МПЗ не нараховується.
