Сплата податків без створення відокремленого підрозділу

Відразу зазначимо, що податковим агентом щодо працівниців неуповноваженого відокремленого підрозділу по сплаті ЄСВ, ПДФО та ВЗ є головне підприємство.

ЄСВ

Особи, які відповідно до Податкового кодексу мають статус податкових агентів, та платники ЄСВ зобов’язані, зокрема, подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до ДПС за основним місцем обліку.

Якщо відокремлений підрозділ юрособи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до ДПС за основним місцем обліку (пп. "б" п. 176.2 ПКУ).

ЄСВ, нарахований на доходи таких працівників відображається у Додатках 1 та/або 6 об’єднаної звітності. А у Додатку 5 - інформація про прийнятих та звільнених працівниках.  Також їх потрібно враховувати при заповненні показників чисельності (рядки 101 — 110) у складі загальної кількості працюючих юридичної особи.

Щодо нараховування і сплати (перерахування) ЄСВ за відокремлені підрозділи, які не мають окремого балансу, у підкатегорії ЗІР "201.04.01" зазначено, що його здійснює централізовано головне підприємство – юридична особа за своїм місцезнаходженням.

ПДФО

Юридична особа відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 64 ГКУ може складатися зі структурних підрозділів, а також створювати філії, представництва, відділення й інші відокремлені підрозділи. Такі підприємства самостійно визначають свою внутрішню структуру, а отже можуть вирішувати, що їм необхідно створити: структурний підрозділ або, наприклад, філію.

Візповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 64 БКУ, ПДФО, який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Згідно до пп. 168.4.3 ПКУ суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Таким чином, якщо платник податку має власні та/або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах (районах), в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податку зобов'язаний перераховувати ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких приміщень (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

ВЗ

Відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 29 БКУ, військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Норма пп. 168.4.3 ПКУ регламентує порядок перерахування ПДФО за відокремлені підрозділи до місцевого бюджету, а оскільки військовий збір зараховується до державного бюджету, зазначена в абз. 2 п. 168.4.3 ПКУ норма для військового збору не може бути застосована.

Таким чином, юридична особа перераховує військовий збір як за себе, так і за неуповноважені відокремлені (структурні) підрозділи до бюджету за своїм місцезнаходженням (за місцем реєстрації). 

Форма №20-ОПП

Відповідно до п. 63.3 ПКУ платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти контролюючі органи за основним місцем обліку про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням згідно з розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588, шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, зокрема, за неподання повідомлення за формою №20-ОПП передбачена п. 117.1 ПКУ.

Враховуючи п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. №20-ОПП протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуватиметься.

Штраф за несплату податків

Сплата податків не до тих бюджетів прирівнюється до несплати податків до відповідних бюджетів.

Штраф з ЄСВ

За несплачені або несвоєчасно сплачені суми ЄСВ накладається штраф за ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ). Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення (ч. 10 ст. 25 Закону про ЄСВ).

Штрафи за несплату ЄСВ теж потрапили під "карантинні" норми відповідно до  п. 9-11.1 Закону про ЄСВ, тому штрафи передбачені ч. 11 ст. 25 цього Закону не застосовуватимуться по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Пеня за несвоєчасну сплату ЄСВ також потрапила під "карантинні" норми відповідно до п. 9-11.2 Закону про ЄСВ, в якій зазначено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягатиме списанню.

Також за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄСВ, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності по ЄСВ, до посадових осіб підприємств, установ застосовують адміністративний штрафи відповідно до ст. 165-1 КпАП.

Отже, підприємству не уникнути адміністративного штрафу. Оскільки під “карантинні” норми штрафи передбачені КпАП не потрапили. 

Штраф по ПДФО та ВЗ

 За ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків накладається штраф згідно з п. 125-1 ПКУ у розмірі:

• 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету;
• 50% зазначеної суми — при повторному вчиненні правопорушення протягом 1095 днів; 
• 75% зазначеної суми — при вчиненні аналогічного правопорушення протягом 1095 днів утретє і більше.

Звертаємо увагу, що штрафи не застосовуються тільки, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) ПДФО самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.

Згідно з пп. 129.4 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 ПКУ, нараховується пеня за кожний к. д. прострочення його сплати, починаючи з 91 к. д., що настає за останнім днем граничного строку сплати зобов'язання, 100% річних облікової ставки НБУ, чинної на кожний такий день. 

Згідно з п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" ПКУ передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені п. 52 - 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Також і пеня потрапила під “карантинні” норми. Так, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягатиме списанню.

А от, як і у випадку з несплатою ЄСВ, адмінштрафу не уникнути, оскільки на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) зміни до КУпАП не вносились.