Строки сплати ПДФО та, відповідно, ВЗ прописані у п. 168.1 ПКУ. Так, у разі виплати орендної плати у грошовій формі ПДФО та ВЗ перераховується до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (пп. 168.1.2 ПКУ). Якщо оподатковуваний дохід надається в негрошовій формі, ПДФО та ВЗ перераховується до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (пп. 168.1.4 ПКУ).
А якщо орендну плату нараховано, але не виплачено або виплачено не в повній сумі, то ПДФО та ВЗ слід перерахувати до бюджету у строки, установлені для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 ПКУ), тобто до 30-го числа місяця, що настає за місяцем, у якому було проведено нарахування. У разі, якщо орендну плату буде виплачено до настання цього граничного строку, податки потрібно буде перерахувати у строки, установлені пп. 168.1.2, 168.1.4 ПКУ.
Що стосується виплати доходу, то відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦКУ плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до умов питання, строк виплати обумовлений в договорі й становить один раз на рік.
Що стосується нарахувань орендної плати, то вони проводяться на підставі Акту наданих послуг. Тоді як фахівці Мінфіну у листі від 30.05.2016 р. №31-11410-09-10/15182 зауважують, що правовідносини щодо нарахування та сплати орендної плати регулюються договором про оренду з урахуванням норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Проте для підтвердження госпоперації з надання й отримання послуг з оренди майна протягом звітного періоду договору про оренду недостатньо, тому необхідно складання окремого первинного документу. Для здійснення орендних платежів, як правило, складається Акт виконаних робіт (послуг), який є підставою для розрахунків, порядок яких визначається договором про оренду, та підписується посадовими особами орендодавця та орендаря.
При цьому якщо умовами договору про оренду встановлено окремий первинний документ, який є підтвердженням для розрахунків із надання послуг (оренди майна), то складається первинний документ, визначений таким договором.
На замітку!
Можна скористатися примірною формою Відомості, запропонованою Мінагрополітики в додатку 2 до Методрекомендацій про бухоблік операцій з розрахунків з власниками земельних та майнових паїв (лист від 04.12.2003 р. №37-27-12/14024).
Якщо ж первинний документ підтверджує факт користування об’єктом оренди орендарем протягом певного періоду, то в ньому має зазначатися вартість відповідної послуги (надання майна в оренду) протягом цього періоду. Датою складання такого первинного документу є, відповідно, дата його підписання.
Оскільки у договорі про порядок складання такого акту нічого не зазначено, то заглянемо у ЦКУ, адже це є взаємовідносини щодо оренди із фізособою. Втім в ЦКУ мова йдеться лише про строки виплати орендної плати і жодних особливих вимог до періодичності складання акту немає. Немає таких строків у ЦКУ й для послуг (хоча для податкових цілей оренда - це послуга).
На замітку!
Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін (ст. 905 ЦКУ). При цьому плату вносять у розмірі, у терміни та в порядку, установлені договором (ст. 903 ЦКУ).
Тому, періодичність підписання акту визначається за згодою сторін, яку бажано прописати в договорі. Якщо ж нічого не зазначено, то як правило, орендна плата нараховується та відображається в бухобліку в тому місяці, на який припадає строк виплати за договором. Адже первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік). Тож акт наданих послуг слід складати саме після фактичного завершення надання послуг. Оптимальна дата для складання акту про надання послуг з оренди — останній день того періоду, за який цей акт складено.
Таким чином, цивільним законодавством не встановлено періодичності складання та підписання актів, а тому про таку періодичність в основному домовляються у договорі – місяць, квартал, рік. Якщо це не зазначено, тоді акт складається в тому місяці, на який припадає строк виплати за договором.
А оскільки дата нарахування доходів фізосіб прив’язана із датою складання актів наданих послуг, що підтверджують надання послуг та, відповідно, виникнення вимоги фізособи-орендодавця про отримання доходу від підприємства-орендаря, то у зв’язку із тим, що виплата такого доходу відбувається один раз, то й акт також має бути один (адже інше не передбачено договором). У такому разі дата виплати та дата нарахування доходу будуть в одному звітному періоді. І в залежності від того, що перше – виплата чи нарахування – залежатиме й строк перерахування ПДФО та ВЗ:
- під час виплати доходу, якщо орендна плата сплачується у грошовій формі;
- протягом банківського дня, якщо виплату здійснено не в грошовій формі;
- до 30-го числа місяця, що настає за місяцем, у якому було проведено нарахування.
Детальніше про бухоблік та оподаткування виплати орендної плати фізособі за користування земділянкою читайте тут>>
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити