Спецодяг працівникам: оподаткування та норми видачі

Норми видачі спецодягу

Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоб безоплатно видаються працівникам на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами. Обов’язок забезпечення певних категорій працівників ЗІЗ на безоплатній основі покладено на роботодавця (ст. 163 КЗпП та ст. 8 Закону про охорону праці).

Відповідно до ст. 8 Закону про охорону праці, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника, роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти, роботодавець зобов'язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором. 

А хто встановлює норми видачі спецодягу? 

Згідно з п. 1.4 Положення №53 та додатком 1 до нього ЗІЗ видаються тільки працівникам тих професій і посад, які передбачені в нормативно-правових актах з питань охорони праці, відповідно до галузевих норм безкоштовної видачі, якими для роботодавця встановлено обов’язковий мінімум безкоштовної видачі з урахуванням захисних можливостей ЗІЗ і термінів їх використання.

Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування. Про це ми писали тут>>

Звісно, що колективний договір є не на кожному підприємстві (фізособи-підприємці взагалі їх не мають). У такому випадку, на нашу думку, норми видачі спецодягу можна затвердити трудовими договорами або наказом (розпорядженням) тощо. 

Спецодяг та інші ЗІЗ, що видаються працівникам для виконання службових функцій, є власністю підприємства, мають обліковуватися залежно від терміну використання і підлягають обов’язковому поверненню при:

• звільненні з підприємства;
• переведенні на тому ж підприємстві на іншу роботу або інше робоче місце;
• зміні виду робіт, введенні нових технологій або заміні наявних знарядь праці;
• у випадках, коли використання виданих ЗІЗ не є необхідним;
• після закінчення строків їх використання замість одержуваних нових ЗІЗ.

ПДФО та ВЗ

Відповідно до пп. 165.1.9 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах. Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого)одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються КМУ та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу,спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

Можливість самостійного затвердження роботодавцем норм видачі спецодягу передбачена постановою КМУ (про що ми зазначали вище). Тому, на нашу думку, навіть, якщо ці норми були затверджені не колективним договором, а наказом, розпорядженням тощо, спецодяг, виданий в межах цих норм, не оподатковується ПДФО. Відповідно й ВЗ не утримується з вартості спецодягу. 

Але у податковому розрахунку за ф. №1ДФ зазначити таку видачу слід обовязково. Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання цієї форми, вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах, відображається із ознакою доходу «136».

ЄСВ 

До бази оподаткування ЄСВ включаються суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, що складаються з основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом про оплату праці.

Вартість виданого працівникам спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ не належить до фонду оплати праці. Про це зазначається в п. 3.19 Інструкції №5. А отже, вартість спецодягу в межах установлених норм не є об’єктом для нарахування ЄСВ.

ПДВ

Звісно, що безоплатна передача товарів іншим особам – це операція, яка, з метою оподаткування ПДВ, є поставкою. Однак, оскільки такими особами є працівники підприємства, спецодяг видається не у подарунок, а для використання при виконанні трудових обов’язків і має повертатися роботодавцю при звільненні, пошкодженні та після спливу строку використання, то поставки в цьому випадку немає. Отже, немає і об'єкту оподаткування за п. 185.1 ПКУ. Про це можна прочитати думку податківців, наприклад, тут (відповідь на друге запитання).

Не виникатимуть податкові зобов’язання з ПДВ і за п. 198.5 ПКУ. Оскільки роботодавцям дозволили затверджувати норми видачі спецодягу самостійно, то виданий за такими нормами спецодяг вважатиметься використаним у господарській діяльності.